Нарешті
в Києві встановилася тепла весняна погода. Городяни потягнулися до парків,
скверів та на дачі, а шанувальники піших прогулянок по місту на нові
екскурсійні маршрути.
28.04.2018 р.
шестеро відважних представників НКДГ "Творчі ініціативи", проявили
ініціативу і приєдналися до екскурсії
вулицями Лук'янівки.
Розпочалась
наша краєзнавча мандрівка на вулиці Мельникова біля будинку №8. Цей
дореволюційний маєток було збудовано архітектором Володимиром Безсмертним на
замовлення київського окружного судді Миколи Грабаря. Серед знавців київської
архітектури ця споруда відома як "Будинок з ірисами". Маєток
збудований у модерному стилі і мав над ганком цікавий скляний навіс-козирьок.
Далі,
по тій же стороні вулиці знаходяться ще дві будівлі початку XX століття.
Будинок №14, де з 1907 року розміщувалася Земська фельдшерсько-акушерська
школа. У роки Першої світової війни тут знаходився земський шпиталь, на базі
якого було сформовано санітарний ешелон. У сусідньому №16, його власником був російський
генерал Пишенков, з 1908 року функціонувала Шоста Київська чоловіча гімназія.
Перейшовши
вулицю, потрапляємо до зеленого куточку - парку Івана Котляревського. Біля
пам’ятника цьому видатному українцю згадуємо про його роль в оновленні
української літературної мови.
Щодо
парку то цікавою була розповідь нашого гіда про передумови його створення,
пов’язані з російським імператором Александром III, і його захопленням
швидкісними залізницями.
Колись
дуже давно в Києві існувала церква Феодора Освяченого. Заснована в 1871 році
вона була примітна тим, що в її приділах були створені копії "Печери Гробу
Господнього" в Єрусалимі та печери Святого Климента в Інкермані. Нажаль ця
релігійна споруда відноситься до категорії втрачених. В 1935 році за наказом
радянських керівних органів, вона була
розібрана на будівельні матеріали. Зараз на цьому місці будинок№4 по вулиці
Багговутівській, проводяться заходи з її відновлення.
Підходимо
до будинку №6 на вулиці Овруцькій. Зараз це посольство Республіки Лівія, а в
1925-1932 роках тут мешкала мати видатної української письменниці Лесі Українки
- Олена Пчілка (Косач).
Рухаємося
далі.
Жив
колись в Києві аптекар Октавіан Белзький. Добре жив, торгував пігулками і
наторгував собі на невеличкий маєток. Пізніше до першого приєднався другий,
більш пишний "особнячок". Вигідна це була справа - фармакологія. Але
йшли роки, до влади прийшли більшовики, все це нерухоме добро було
націоналізовано. В тридцяті роки тут проживав «значний» діяч Міністерства Внутрішніх
Справ, а в сорокові керівник УССР, Микита Хрущов. Саме як "Дача
Хрущова" відомий цей куточок Лук’янівки в наш час.
Парк
біля "Дачі Хрущова" втратив свою колишню пишність і виглядає зовсім
занедбаним, але мешканці сусідніх вулиць та й туристи залюбки прогулюються його
територією.
32 роки
тому нашу землю опалила "Зоря-полин". Грандіозна трагедія боляче
пронизала серця і душі нашого народу. В пам’ять про жертви Чорнобильської
трагедії в багатьох населених пунктах України встановлено пам’ятники,
меморіали, пам’ятні знаки. На початку вулиці Нагірна на Татарці існує
меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобиля. Складовою його є
Свято-Миколаївський храм, збудований в 2011 році. Особливістю цієї церкви є те,
що архітектор спробував надати йому риси захисного саркофага зведеного над
4-тим енергоблоком ЧАЕС. Поруч з храмом встановлено пам’ятний хрест і дзвін.
Закінчувалася наша екскурсія на Смородинському узвозі. Тут
за легендами в печерах мешкали в різні часи то Змій Горинич - викрадач гарних
панянок, то Соловей-Розбійник - хуліган та контрабандист. А відомий руський
лицар Ілля Муромець стояв на цьому місці дозором і як міг боровся з усією тією
поганю.
Багато
в Києві є місць де ми ще не були. Багато є легенд та розповідей, які ми не
чули. Але знання здобуває той, хто до них прагне, і ця екскурсія була
прекрасним приводом заповнити деякі інформаційні прогалини, а ще й розважитися
і розім’ятися.
Велика
подяка усім причетним! Чекаємо на нові маршрути відомими і невідомими вулицями
нашого Києва.
Володимир та Тетяна Радченко
Комментариев нет:
Отправить комментарий