Бувають артисти, які є народними не лише через те, що отримали відповідне звання, а тому, що користують дійсно загальнонародною популярністью. Одним з таких співаків є Анатолій Матвійчук – чудовий поет та співак. Більше п’ятисот пісень є у його репертуарі. Багато з них вже раз і назавжди увійшли в історію. Окремі вислови з них вже прислів’я. „Що це було? Мабуть, НЛО” кажемо ми про якусь кумедну, не зовсім зрозумілу подію, цитуючі тим самим створений Анатолієм Матвійчуком шлягер „НЛО” яким митець блискуче висміяв дешеві сенсації про прибульців, якими ряснили шпальта ЗМІ наприкінці 80-х – початку 90-х років вже минулого сторіччя. У кого не стисталося від болю сердце, коли ми чули пісню „Сивий музикант” того ж автора і виконавця. А жартівливе „Сало в шоколаді” набуло такої популярності, що у деяких українських містах, де буває багато туристів із близького зарубіжжя, навіть почали випускати їстівний сувенір. Уся Україна любить і шанує Анатолія Матвійчука.
Тож 21.05.2016 року у читальному залі бібліотеки ім. М. Островського, як то кажуть – яблуку не було де впасти, де цього дня відбулася зустріч із Анатолієм Матвійчуком, яку було організовано керівництвом нашої організації.
Окрім членів Н
КДГ «Творчі ініціативи» до бібліотеки прийшли і працівники київських УВП та ТПО УТОС, які також є шанувальниками блискучого таланту пана Анатолія.
І очікування наші не були марними. Анатолій Миколайович Матвійчук просто причарував усіх своїм теплим, привітним ставленням до присутніх, вмінням одразу ж встановити контакт із аудіторією.
Під час зустрічі Анатолій Матвійчук читав свої нові поезії, присвячені трагічним подіям, які переживає Україна в останні роки.
„Чи потрібні сьогодні країні поети?”
Запитує він у вірші „Поети”.
І відповідає:
„Та вони як ніколи потрібні тепер!”
Бурхлива підтримка аудіторії підтверджувала це. Потрібні, дуже потрібні сьогодні справжні поети, такі як Анатолій Матвійчук.
Зворушує і те, що хоча у поезіях з нової збірки А. М. Матвійчука мова йде про бойові дії, але у них немає люті, жорстокості, а є лише безмежна любов до України та її оборонців. Як каже сам поет у вірші:
Мій друг, як я, - не має ворогів
Та понад все він любить Україну.
А як дружно підспівували маестро усі, коли він узяв гітару, що подарували йому шанувальники з далекої Канади, і заспівав славетну „Черемшину”. Надзвичайно усіх зворушила і власна пісня Анатолія Матвійчука „Клинова балада”.
Всі були у захваті.
Наприкінці зустрічі голова нашої організації Олена Анатоліївна Василенко від імені усіх подякувала Анатолію Матвійчуку за чудову зустріч. І до цих слів щиро приєдналися усі присутні. Окрім того вона зачитала віршоване привітання митцю, автор якого – Євген Познанський, палкий шанувальник таланту Анатолія Матвійчука, у своїх рядках обігрує назви популярних пісень поета-пісняра:
Анатолию Матвийчуку
Уже давно по свету бродит
Ваш милый «Сивий музикант»;
И потому-то миллионы
Людей так любят ваш талант.
И хоть в строках мелькнет смешинка
Любовь к Вам наша велика.
Мы и за „Сало в шоколаді”,
Не отдадим Матвийчука.
Спасибо Вам за эту встречу,
Ми не забудем этот час.
„Друзі мої” когда поёте
То вспоминайте и о нас.
Пусть Вам сопутствует удача
во всех делах, друзей тепло,
А все проблемы и тревоги
Пусть улетят, как „НЛО”.
Маестро разом з усіма весело сміявся із жартів, а потому міцно обійняв автора цих рядків. Усі бажаючі отримали можливість придбати диски із віршами Анатолія Матвійчука, а також його нову поетичну збірку „На варті”, якої ще навіть немає у широкому продажу в Україні. А. М. Матвійчук нікому не відмовляв у автографі або фотознімку на пам’ять. І для кожного в нього знаходилося і добре слово і щира посмішка.
Надзвичайно тепло дякував Анатолій Миколайович Валентині Врублевській, яка прочитала та подарувала йому свій вірш шрифтом Брайля. А найголовніше це те, що усі українці мають можливість насолоджуватися чудовим обдаруванням цього нашого видатного сучасника!
Є. Тезей (Познанський)
