26 сент. 2016 г.
11 сент. 2016 г.
З Днем народження!
Щиро вітаємо наших вересневих іменників з Днем народження: Ірину, Юлію (ювілей), Євгена, Вікторію (ювілей) та Наталю Петрівну.
На незбагненному цім світі - це на долоні все як є.
Вам день народження привітно сьогодні руку подає.
До вас хай сила вітру лине на журавлиному крилі,
Хай в вас живуть душа дитини і мудрість матінки-землі.
Нехай вас завжди в теплім домі чекають люблячі серця.
Бажаєм вам не знати втоми, доводить справи до кінця.
А щоб чудове ваше свято в душі лишило добрий слід
Прийміть від нас оцю присвяту - живіть, як мінімум,100 літ!
Вам день народження привітно сьогодні руку подає.
До вас хай сила вітру лине на журавлиному крилі,
Хай в вас живуть душа дитини і мудрість матінки-землі.
Нехай вас завжди в теплім домі чекають люблячі серця.
Бажаєм вам не знати втоми, доводить справи до кінця.
А щоб чудове ваше свято в душі лишило добрий слід
Прийміть від нас оцю присвяту - живіть, як мінімум,100 літ!
10 сент. 2016 г.
Музей історії Десятинної церкви
Теплого вересневого дня 3.09.2016 року НКДГ "Творчі ініціативи" завітала до "Музею історії Десятинної церкви", що на вулиці Володимирській 6/1. Музей розташовано в підвальному приміщенні великого будинку XIX століття. Нажаль цей факт яскраво показує ставлення влади до збереження історичної пам'яті українського народу. Та ці побутові незручності були з лихвою компенсовані надцікавою екскурсією, яку для нас провів керівник екскурсійного відділу музею - Володимир Володимирович.
Спочатку було запропоновано переглянути експозицію присвячену до 25-ої річниці Незалежності України - «Тризуб – символ державності: витоки і сучасність». Учасники екскурсії ознайомилися з історією головного елемента великого Державного герба незалежної, суверенної і соборної Української держави, який бере початок від першої київської князівської династії Рюриковичів та ввійшов в історію під назвою «тризуб». Матеріали виставки розповіли про різні теорії щодо значення тризуба, про знайдені під час розкопок на території садиби Десятинної церкви найдавніші артефакти із зображенням князівських знаків. Кожен присутній мав змогу побачити копії давньоруських монет і київських гривень, пласких цеглин - плінф, з яких було збудовано Десятинну церкву. Екскурсовод дозволив потримати в руках справжні середньовічні горщики X століття, на денцях яких можна навіть на дотик пізнати знак -тризуб. Жваву цікавість викликав манекен, одягнутий в обладунки давньоруського воїна, а дехто з присутніх навіть приміряв до своєї руки середньовічний щит. На стендах музею були представлені різноманітні матеріали, що розповідають про перше юридичне затвердження тризуба в державній символіці Української Народної Республіки; його значення для об’єднання всіх українців діаспори довкола ідеї відродження Української держави; про затвердження тризуба 19 лютого 1992 року малим Державним гербом суверенної України.
Головний акцент виставки зосереджено на символіці національно-визвольних змагань за незалежність України в різні часи, а також на стійкій традиції зображення тризуба на грошових знаках.
Виставка демонструє понад 200 експонатів із фондів Музею історії Десятинної церкви, Музею спортивної слави України та приватних збірок.
Після цікавої, інформаційно насиченої лекції, група вийшла на свіже повітря, де продовжилася екскурсія. Розповіді екскурсовода про старовинні будинки Києва і відомих дослідників української історії з захопленням слухали всі присутні. Група відвідала місце розкопок фундаменту Десятинної церкви і побувала біля хреста встановленого в пам'ять захисників Києва від татарської навали. Наприкінці екскурсії Володимир Володимирович показав місце, де за припущеннями істориків, знаходилося язичницьке капище, розповів про встановлені поблизу кам'яні половецькі скульптури і провів групу до старовинної липи, яку за легендою посадив сам Київський митрополит Петро Могила.
Екскурсія продовжувалась аж чотири години, але цей час пролетів для нас дуже швидко. Усі присутні були надзвичайно задоволені і від щирого серця подякували нашому гідові за його цікаву розповідь. Володимир Володимирович запросив усіх на нові виставки. Зокрема, в жовтні планується відкриття експозиції "Історія українського козацтва", а у грудні музейні працівники мають бажання створити спеціальну виставку для людей з вадами зору.
Володимир та Тетяна Радченко
9 сент. 2016 г.
Майстер-класи з декупажу та топіарію
21 травня 2016 року НКДГ «Творчі ініціативи» організувала і провела майстер-класи з топіарію та декупажу. Чудові майстрині Величко Тетяна Гаврилівна та Зима Людмила Іванівна ділилися своїми знаннями і вчили, як зі звичайних паперових серветок можна створити деревце щастя або прикрасити малюнком і зробити справжнім витвором мистецтва прості побутові речі.
Мистецтво топіарію має багатовікову історію. Спочатку так називали сади з художньо вистриженими деревами у вигляді різних фігур і скульптур. Розкішні сади Римської Імперії, висячі сади Семіраміди були втіленням цього мистецтва. У наш час набув популярності топіарій у вигляді декоративного деревця, зробленого своїми руками. Його називають деревом щастя. Вважається, що топіарій приносить у дім удачу, добробут, гарний настрій, мир і гармонію. Процес створення власного топіарію захопив учасників майстер-класу. Тетяна Гаврилівна вчила, як можна зробити деревце щастя з різнокольорових паперових серветок, стрічок, намистинок.
Інший вид мистецтва, якому мали змогу навчитись присутні на майстер-класі, був декупаж. Цей вид рукоділля виник ще у середньовіччі і став дуже популярним в Європі. Майстри клеїли різноманітні картинки на меблі, прикриваючи їх багатьма шарами лаку. На майстер-класі можна було вирізати різні фігурки і візерунки з паперових серветок і прикрасити ними тарілки, пляшки, кухонні дощечки. Людмила Іванівна допомагала і вчила учасників, як створити власний шедевр.
Захоплюючий творчий процес, яскраві витвори, зроблені власними руками, створили чудовий настрій усім учасникам майстер-класів.
Олена Криницька
Мистецтво топіарію має багатовікову історію. Спочатку так називали сади з художньо вистриженими деревами у вигляді різних фігур і скульптур. Розкішні сади Римської Імперії, висячі сади Семіраміди були втіленням цього мистецтва. У наш час набув популярності топіарій у вигляді декоративного деревця, зробленого своїми руками. Його називають деревом щастя. Вважається, що топіарій приносить у дім удачу, добробут, гарний настрій, мир і гармонію. Процес створення власного топіарію захопив учасників майстер-класу. Тетяна Гаврилівна вчила, як можна зробити деревце щастя з різнокольорових паперових серветок, стрічок, намистинок.
Інший вид мистецтва, якому мали змогу навчитись присутні на майстер-класі, був декупаж. Цей вид рукоділля виник ще у середньовіччі і став дуже популярним в Європі. Майстри клеїли різноманітні картинки на меблі, прикриваючи їх багатьма шарами лаку. На майстер-класі можна було вирізати різні фігурки і візерунки з паперових серветок і прикрасити ними тарілки, пляшки, кухонні дощечки. Людмила Іванівна допомагала і вчила учасників, як створити власний шедевр.
Захоплюючий творчий процес, яскраві витвори, зроблені власними руками, створили чудовий настрій усім учасникам майстер-класів.
Олена Криницька
4 сент. 2016 г.
3 сент. 2016 г.
З Днем народження!
Щиро вітаємо наших серпневих іменників з Днем народження: Остапа Петровича (ювіляр), Сергія Миколайовича, Володю, Тетяну Костянтинівну та Надію Миколаївну.
Нехай здоров’я завжди добрим буде,
Щоб в роботі ладилось усе,
За справи добрі хай шанують люди,
У дім хай доля затишок несе.
Хай горе обходить завжди стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!
Бажаєм тепла, і добра, і любові!
Хай Господь дарує многії літа,
А в серці довіку живе доброта.
Щоб в роботі ладилось усе,
За справи добрі хай шанують люди,
У дім хай доля затишок несе.
Хай горе обходить завжди стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!
Бажаєм тепла, і добра, і любові!
Хай Господь дарує многії літа,
А в серці довіку живе доброта.
Межигір’я
Кожен з нас чекає вихідного дня після важкого робочого тижня. Хтось наперед планує як провести ці дні, хтось залишається дома і займається буденними справами. Особисто я відношусь до тих людей, хто любить подорожувати. І я 12.06.2016 р. разом зі своїми друзями – членами НКДГ „Творчі ініціативи” відвідали Межигір’я.
До того моменту мені було відомо лише те, що це є резиденцію екс-президента України В.Януковича. Але оскільки у нас був чудовий гід, я з друзями довідалась багато цікавих фактів.
Найбільш мене вразило, що раніше там знаходився монастир Спаса Білого, заснований 1787 року. У 1894-1918 роках діяв як жіночий. Ці відомості у спадщину залишив Міжгірський літопис. Монастир також мав велике значення для Запорізького війська. За словами гіда до наших днів залишились поховання козаків та монахів і стежка, яка до них веде зимою не засипає сніг, а літом не росте трава. Енергетика там справді сильна.
Щодо самого розташування територія сягає 142 га з однієї сторони гори, із іншої знаходиться Київське море. Повітря мені нагадувало кримське - аромати моря та хвойних дерев.
Варто зазначити, що Міжигір”я – це наче маленьке місто для однієї людини з усією інфраструктурою: будинок, гостьовий дім, поле для гольфу, спа-зона, зоопарк, поля для випасу тварин, гараж для раритетних автомобілів, теплиця, лабораторія тощо.
Територія є бездоганною. Коли гуляєте доріжками, ваш зір милується ландшафтним дизайном, ви дихаєте ароматом екзотичних рослин, отримуєте жадану прохолоду від фонтанів. Ви опиняєтесь в іншому вимірі, реальності. Екс-господар міг собі дозволити міст з граніту за 100000 млн.долл., ставок для розведення крабів та багато інших безглуздих, на наш з вами погляд, забаганок.
Про Міжигір”я можна багато говорити і обговорювати. Але як на мене залишається те, що кожний хто прагне спостерігати за прекрасним, може побачити щось цікаве для себе, повинен його відвідати.
Юлія Яворська
До того моменту мені було відомо лише те, що це є резиденцію екс-президента України В.Януковича. Але оскільки у нас був чудовий гід, я з друзями довідалась багато цікавих фактів.
Найбільш мене вразило, що раніше там знаходився монастир Спаса Білого, заснований 1787 року. У 1894-1918 роках діяв як жіночий. Ці відомості у спадщину залишив Міжгірський літопис. Монастир також мав велике значення для Запорізького війська. За словами гіда до наших днів залишились поховання козаків та монахів і стежка, яка до них веде зимою не засипає сніг, а літом не росте трава. Енергетика там справді сильна.
Щодо самого розташування територія сягає 142 га з однієї сторони гори, із іншої знаходиться Київське море. Повітря мені нагадувало кримське - аромати моря та хвойних дерев.
Варто зазначити, що Міжигір”я – це наче маленьке місто для однієї людини з усією інфраструктурою: будинок, гостьовий дім, поле для гольфу, спа-зона, зоопарк, поля для випасу тварин, гараж для раритетних автомобілів, теплиця, лабораторія тощо.
Територія є бездоганною. Коли гуляєте доріжками, ваш зір милується ландшафтним дизайном, ви дихаєте ароматом екзотичних рослин, отримуєте жадану прохолоду від фонтанів. Ви опиняєтесь в іншому вимірі, реальності. Екс-господар міг собі дозволити міст з граніту за 100000 млн.долл., ставок для розведення крабів та багато інших безглуздих, на наш з вами погляд, забаганок.
Про Міжигір”я можна багато говорити і обговорювати. Але як на мене залишається те, що кожний хто прагне спостерігати за прекрасним, може побачити щось цікаве для себе, повинен його відвідати.
Юлія Яворська
Подписаться на:
Сообщения (Atom)