Ото була весна ("Новий український театр")

П’ятниця, 23.02.2018 р., морозний сніжний київський вечір. Ми заходимо в підворотню на вулиці Михайлівській і опиняємося поблизу театру, про існування якого в Києві досі не знали, хоча він заснований ще наприкінці 90-х років. Якби не запрошення , передане нам НКДГ “Творчі ініціативи”, то невідомо, чи б і дізналися.

Вітальня театру затишна, тут є акваріум, піаніно і купа афіш по стінках. Адміністратор особисто запрошує глядачів до зали, причому це стосується абсолютно всіх — всі гості мають не “номер в ряду”, а власне ім’я. Поки заходимо — дійство-вечорниці вже починається.  Всі актори молоді, тож прекрасно і невимушено рухаються і співають. Спочатку це трохи незвично, але під час спектаклю починаємо розуміти, що жодна нота в музичному оздобленні не зайва, так само, як і рефрен гри “Кіт-кіт, доганяй”, що супроводжує героїв протягом всіх двох годин.

Вразила не тільки гра акторів, але й сам твір — літературна основа. Чуттєва, пристрасна і така страшна в своїй буденності історія — абсолютно новий для нас Карпенко-Карий. Любовний трикутник, такий вічний, звучить зовсім по-українськи у виконанні Віталії Почивалової, Олександра Гайдамчука та Ірини Шумської. Перцю у відносини героїв додає і старше покоління — як то водилося завжди й усюди. Свекруха (Ольга Білоног) така реальна та типова, що хочеться, як в дитинстві, теж піднятися на сцену і сказати їй “Що ви робите, мамо”.

Тепер, за словами адміністратора театру, буде важко заспокоїтися, доки не передивимося більшу частину репертуару.

Єдине — архітектура театру не зовсім пристосована для незрячих, але це цілком компенсується дбайливим і уважним ставленням до глядачів з боку адміністрації. Тож завітайте — не пошкодуєте

Юрій та Євгенія Вишнякови

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Нові цікаві враження, справжню естетичну насолоду та задоволення від спілкування з непересічними людьми – усе це отримали члени НКДГ «Творчі ініціативи», відвідавши 10.02.2018 р. Музей української діаспори. Бо таки й справді, дивує і захоплює глибина і всеосяжність генію українського народу, неймовірне розмаїття талантів наших земляків, що жили і творили як в Україні, так і поза її межами. Так, зокрема, екскурсанти мали можливість ознайомитись з роботами геніальної української народної художниці Марії Приймаченко, представленими у рамках виставки «Марія Приймаченко: від Болотні до Парижа», що саме зараз експонується в музеї, а також дізнатись про її життєвий та творчий шлях. І справді, незбагненна творчість цієї жінки, справжнього самородка в образотворчому мистецтві неймовірно вражає і захоплює, адже майже не можливо повірити в те, що за образом звичайної, простої сільської жінки приховано цілий світ, та що там світ, цілий неповторний космос, який вона бодай частково змогла перенести на полотно і залишити нам у спадок. Шкода, звичайно, що не всім екскурсантам вдалося повною мірою насолодитися картинами геніальної художниці, бо, зрозуміло, виставка розрахована на сприйняття її зором, але й те, що вдалося почерпнути з цікавої розповіді екскурсовода та надзвичайно яскравих робіт мисткині, неймовірно вразило. Цікавим, до прикладу, був той факт, що Марію Приймаченко, як уже згадувалось, просту сільську жінку, якій просто ніде було побачити екзотичних заморських тварин, а, отже, і мальованих нею так, як підказувала їй її невичерпна фантазія, було вирішено нізащо не везти на екскурсію до зоопарку, аби не втрутитись реальністю у неймовірний, фантастичний світ художниці, не порушити буденністю його гармонії. Окрім виставки Марії Приймаченко, екскурсанти також мали можливість дізнатись про життєвий шлях видатного авіаконструктора, нашого земляка, що довгий час жив і працював в США. Потримали в руках навіть копію його улюбленого капелюха, оригінал котрого й до тепер зберігається у родині Сікорських в США, а також переглянули фільм про нашого геніального співвітчизника, ознайомившись не лише з його значними творчими здобутками. Значення Сікорського для авіабудування в цілому й справді дуже важко переоцінити, але й з Сікорським як людиною, його переконаннями та життєвою філософією. Загалом же в експозиції Музею української діаспори представлено безліч фотографій, документів, особистих речей багатьох визначних українців, що жили і творили за кордоном і чий доробок почав потроху відкриватися нам лише за часів незалежності України. Тож, усім кого цікавить уся повнота культурної та наукової спадщини залишеної нашими співвітчизниками, однозначно варто відвідати музей та ознайомитись з його експозицією. На останок хочеться також відзначити і толерантність співробітників музею, що з розумінням поставились до особливостей екскурсантів, детально пояснюючи та даючи власноруч обстежити усе на дотик, якщо тільки специфіка експонату дозволяла це зробити, в наслідок чого екскурсія стала цікавою та інформативною для всіх її учасників.
 Олена Федорова

ТИФЛОНОВИНИ (випуск 22)

22 випуск

переглянути

ОЦЕ ТАК КІНО!

Наймолодше з мистецтв – кіно - стало у наш час чи не найпопулярнішим. Кіно люблять усі. Вітчизняне та зарубіжне,  сучасні детиктиви чи величні полотна екранізації творів класиків,  фільми, що переносять нас у минулі віки чи серіали. Але одне діло просто дивитися на екран, а інше – створювати фільми. Побачити як же роблять фільми, побувати там, де і народжуються кінострічки, цікаво багатьом. Тож на екскурсію 20.01.2018 р. до кіностудії «Film.ua»  прийшло багато членів НКДГ „Творчі ініціативи”, а також і наших друзів з первинних організацій Українського Товариства сліпих у Києві.

Кіностудія знаходиться на  околиці столиці, у найбілшому  районі Києва - Троєщині.

 «Film.ua» - це найбільша в Україні група компаній, яка видає  популярні фільми.  Це цілий комплекс  приміщень, адміністративних, знімальних павільйонів,  студій і ще багато чого. Оскільки нас було багато, то екскурсантів поділили на дві групи. Гідом групи, до якої  потрапив автор цих рядків,  стала пані Вікторія – надзвичайно  приваблива, закохана у кіномистецтво дівчина, наділена  даром оповідача і справжнім артистизмом, тож слухати її було дуже цікаво.

            Екскурсію ми почали із величезного знімального павільйону, розміру якого вистачило навіть для того, аби відсняти у ньому табір половців у фільмі «Сторожева застава».

            А скільки  цікавого ми побачили  у кіноселищі! Від  справжнісіньких хатинок і до фортеці часів давньої Русі. І цей чарівний світ заховано за звичайним парканом  неподалік від добре відомого усім  Троєщинського ринку!

            Далі повертаємося до  основного комплексу, оглядаємо студії та різні „таємничі” прилади і пані Вікторія уважно і весело відповідає на усі запитання. Кілька годин, які тривала екскурсія, пролетіли як  одна хвилина.  Всі екскурсанти надзвичайно задоволені.

            «І подумати не могла, що тут у нас під боком таке диво» - каже одна з мешканок Троєщини.

Євген Познанський

День народження Маестро

       Багато років поспіль в Київському будинку актора 20 січня святкується чудове свято - День Народження Ігоря Завадського, нашого "золотого акордеону". Як правило, зала не може вмістити всіх гостей в одень день - тож було надзвичайно приємно опинитися членам НКДГ "Творчі ініціативи" в колі запрошених зимової неділі - 21.01.2018 р.

     Концерт пана Ігоря склавдався з двох відділень. В першому звучали нові обробки класичних творів з незмінним органним звучанням акордеону. Ці записи увійшли в новий альбом "Фенікс". В другій частині сцена традиційно надавалася друзям та колегам іменинника, талановитим та оригінальним музикантам. Ми почули справжній акордеон-оркестр від Івана Бикова, незвично ніжну балалайку Антона Каргатова, скрипку незмінної гості Ульрике Вернер, акордеон Івана Завадського. Справжньою перлинкою стала 12-річна Христина Корольова, яка здається народилася із скрипкою в руках.

 На закінчення всі присутні, як і годиться на дні народження, виконали іменинну пісню під акомпанемент хазяїна свята.

 Залишали будинок актора із сподіваннями на нові приємні зустрічі.

Юрій та Євгенія Вишнякови

Екскурсія до Музею історичних коштовностей України

Вже неодноразово НКДГ "Творчі ініціативи" відвідували музеї та заклади  на території Національного Києво-Печерського заповідника. 27.01.2018 р. члени організації завітали до залів Музею історичних коштовностей України. Цей заклад один із провідних музеїв нашої держави і світу. Тематика його експозиції - історичні і мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів та коштовного каміння.

Музей є філіалом Національного музею історії України, відкритий для відвідувачів з 4 січня 1969 року. Під новостворений музейний заклад було пристосовано корпус № 12 або Ковнірівський корпус. Це споруда XVIII століття, колишня монастирська пекарня, побудована за проектом українського архітектора, кріпака монастиря Степана Ковніра. 

Фонд Музею нараховує понад 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з дорогоцінних металів і коштовного каміння. Експонати МІКУ є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи і античності до сучасності. Експозицію музею виставлено в дев'яти залах за історико-хронологічним принципом.

Екскурсія розпочалась на другому поверсі, в залах де експонується велика археологічна колекція.

Світову відомість закладу принесло "Скіфське золото", колекція якого зберігається  у  перших трьох залах музею. В аванс-залі у великій вітрині знаходяться речі з скіфського поховання Товста могила (Дніпропетровщина). Серед перлин скіфської колекції: срібна з позолотою чаша, золотий шолом, піхви меча та футляр для лука і стріл. Усі ці предмети були створені грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті в період з VI до III століть до Різдва Христового. Срібні і золоті поверхні прикрашені фігурами диких тварин, міфічних створінь та скіфських воїнів. Це так званий "звіриний стиль", який був дуже популярний в скіфському суспільстві.

Мистецтво Стародавньої Греції репрезентують витвори ювелірів і ремісників. Це не обов'язково речі з золота чи срібла. Античні вази з бронзи, які зберігає музей (знайдені в сучасній Черкаській області) мають таке ж значення для науковців і історії, як і уславлена золота пектораль з Товстої Могили.

Пектораль з Товстої могили - справжній шедевр давньогрецького мистецтва. Велика подяка нашому екскурсоводу, яка яскраво професійно і живописно змалювала вигляд цієї прикраси для тих, хто не може своїми очима бачити цю красу.

В наступних залах були представлені мистецькі, ювелірні та ритуальні предмети сарматів та тюркських племен, що мандрували по українським степам до X століття нашої ери. В вітринах експонуються знахідки з поховань сарматських цариці та шаманки, гунський меч з золотим руків’ям, ювелірні прикраси створені аварськими, хазарськими та давньослов’янськими майстрами.

В залі "Доба Давньоруської держави" музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням (знайдена в Чернігові). До цього ж періоду відносяться жіноча діадема і золоті колти (скроневі сережки), знайденні під час археологічних розкопок в місті Київ. У вітринах розміщені срібні київські, чернігівські і новгородські грошові гривни та перші руські монеті з зображенням герба - тризуба.

На першому поверсі, у найбільші залі музею, добу XVII століття і українського бароко репрезентують золоті і срібні оклади Євангелія, срібний посуд ювеліра Івана Равича XVIII ст., посохи пастирів, чаші для причастя, церковне вбрання з коштовних тканин. Велике захоплення викликає митра - головний убір православного митрополита, прикрашена більше ніж чотирма тисячами перлин, сотнями діамантів, рубінів, гранатів та інших дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів.

До вартісних зразків барокового золотарства початку XVIII ст. належать шати (золоті ризи) до ікони Дегтярівської Божої матері. Вони створені коштом гетьмана Івана Степановича Мазепи.

В останніх залах до нашої уваги були представлені предмети розкоші та домашнього вжитку української знаті XVIII - XIX століть: келихи для вина, срібний і золотий посуд та столові предмети, інкрустовані перлами і дорогоцінним камінням скриньки, солонки, годинники, табакерки.

В вітринах невеличкої зали, представлена колекція єврейського церемоніального срібла. "Корони", прикраси єврейських священних текстів - Тори, "яди" - срібні указки для слідкування за текстом під час релігійних заходів.

Загалом екскурсія була дуже цікавою, година пролетіла дуже швидко і непомітно. Ми начебто потрапили в скарбницю стародавнього правителя, де навколо палає золото, мерехтить срібло, переливаються безліччю граней дорогоцінні камені. Усім хто не зміг потрапити до Музею історичних коштовностей України цього разу, бажаємо обов’язково відвідати його в майбутньому.

Володимир та Тетяна Радченко