Прадавнє Трипілля славилося не лише культурою гончарування, а й мисливством та рибальством. Ходили по Дніпру осетри й стерлядь, ловилися в неводи, виблискували сріблом-золотом. І от в другій половині 20-го сторіччя було вирішено відродити справу розведення осетрових на давніх теренах, поблизу сучасної теплоелектростанції.
Звісно, що наша компанія НКДГ "Творчі ініціативи"рано чи пізно мусила тут побувати і дізнатися, за своєю звичкою, якомога більше.Для подорожі обрали 10.08.2019 р. Досі нашою найбільшою авантюрою була поїздка одеською електричкою, а от цього разу ми обрали приміську маршрутку. Все було добре, але потім шукали дорогу (хто б міг подумати, що "Вершки и корешки" - це про рибу) і зайшли трохи далеко - але то лише надасть нашим спогадам легкої посмішки.
Нас вже чекають - і охоронець з двома собаками-помічниками, і пані Марина - наш гід у рибному раю. Розводять тут і стерлядь, і сибірського осетра, і гігантську белугу - таку собі міні-акулу, і американського веслоніса - тобто, кого тільки нема в тих 100 садках! Рибу для нас спеціально піднімають і показують - таке правило екскурсій в господарстві. Оскільки більшість з осетрових - хижаки, а ще й технологія видобування ікри не надто проста, то й ціни дещо "кусаються", але посмакувати одним-двома самцями (самиць не чіпають, бо ж ікра!) цілком можливо.
Після екскурсії та традиційного пікніка виявляємо, що дорога на ферму не така вже й далека і гуляємо центром Українки.
Євгенія та Юрій Вишнякови
Звісно, що наша компанія НКДГ "Творчі ініціативи"рано чи пізно мусила тут побувати і дізнатися, за своєю звичкою, якомога більше.Для подорожі обрали 10.08.2019 р. Досі нашою найбільшою авантюрою була поїздка одеською електричкою, а от цього разу ми обрали приміську маршрутку. Все було добре, але потім шукали дорогу (хто б міг подумати, що "Вершки и корешки" - це про рибу) і зайшли трохи далеко - але то лише надасть нашим спогадам легкої посмішки.
Нас вже чекають - і охоронець з двома собаками-помічниками, і пані Марина - наш гід у рибному раю. Розводять тут і стерлядь, і сибірського осетра, і гігантську белугу - таку собі міні-акулу, і американського веслоніса - тобто, кого тільки нема в тих 100 садках! Рибу для нас спеціально піднімають і показують - таке правило екскурсій в господарстві. Оскільки більшість з осетрових - хижаки, а ще й технологія видобування ікри не надто проста, то й ціни дещо "кусаються", але посмакувати одним-двома самцями (самиць не чіпають, бо ж ікра!) цілком можливо.
Після екскурсії та традиційного пікніка виявляємо, що дорога на ферму не така вже й далека і гуляємо центром Українки.
Євгенія та Юрій Вишнякови
