Показаны сообщения с ярлыком наши встречи. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком наши встречи. Показать все сообщения

9 мар. 2019 г.

Весна, поезія, музика...

           Вона, як завжди, приходить стрімко з сонцем, вітрами, дощами і новими сподіваннями. І, мабуть, праві ті, хто зустрічає настання весни піснями та віршами - так славлять прихід найочікуваніших змін в природі та житті.
            3.03.2019 р. в бібліотеці ім.Островського проходило відкрите засідання літературної студії "Ліра"( НКДГ "Творчі ініціативи"). Воно було дещо незвичним - вірші про весну та любов читали не тільки постійні учасники студії (Євген Познанський, Олена Мельниченко, Наталка Кащенко, Людмила Машталер, звучали вірші Миколи Криндача, який, на жаль, не міг бути з нами), але і просто всі охочі. Сонце чудово доповнювало сяяння натхненних облич.
        А о 12-й стало ясно, що місця в читальному залі всім гостям не вистачить, бо на запрошення Олени Анатоліївни Василенко відгукнувся народний артист України, власник незвичного голосу Олександр Миколайович Василенко із своєю чарівною концертмейстеркою - пані Іриною Шестеренко. Яка ж то була насолода - звучання народних пісень, творів Лисенка, Чайковського. Також почули ми і сучасну пісню маріупольського композитора Андрія Кушнарьова на слова Миколи Сингаївського. Коли співак відпочивав, ми радо слухали фортепіанні п'єси у виконанні пані Ірини. Велика подяка нашим керівникам за таку небуденну зустріч (що підтверджується присутністю майже половини членів організації).
Євгенія Вишнякова



СВЯТО ПОЕЗІЇ
 Весна. Поезія. Кохання. У нашій свідомості вони пов’язані нерозривно. І якою б не була погода у перші дні березня, але у душах людей вже панує весна. Тож 3.03.2019 р.
НКДГ „Творчі ініціативи” провела одразу кілька заходів, присвячених весні та  мистецтву.
„Весна шепоче про кохання”. Саме під такою назвою відбувся літературний захід. Члени нашої поетичної майстерні „Ліра” зібралися і запросили усіх членів групи до  читального залу бібліотеки ім.Миколи Островського для того, аби послухати і почитати вірші присвячені весні і найкращому з людських почуттів.
Відповідно до задуму мали виступати не лише поети, члени студії, але і усі бажаючи, які могли  прочитати вірш улюбленого автора –  від класика із світовим ім’ям і до друга-початківця. Член організації В. О. Братчанська запропонувала  назву заходу, яку було одноголосно підтримано усіма членами студії.
 Вдячні за підтримку і співробітникам центральної бібліотеки УТОС ім. М. Островського, у читальному залі якої і проходив концерт. Незважаючи на те, що третє березня було вихідним днем співробітники бібліотеки на чолі із директором Ю. М. Вишняковим вийшли на роботу, аби прийняти нас.
Член нашої групи - завідуючка відділом обслуговування Марина Потеляхіна взяла активну участь у заході продекламувавши вірш Ліни Костенко „І знов пролог”.
Початок заходу було призначено на 10 00. Розпочинається феєрія поетичного слова. Присутніх тепло вітають ведучі голова групи Олена Анатоліївна Василенко та керівник поетичної майстерні „Ліра” Євгеній Познанський.
Поезії непотрібні зайві слова, вона сама говорить про себе. Лунають вірші, які оспівують весну і кохання. Власні твори читають Олена Мельниченко, Людмила Машталер, вірші самого Євгенія Познанського декламує Вікторія Герасименко. О. А. Василенко читає прекрасні поезії Володимира Солоухіна. Нажаль через хворобу на захід не зміг прибути улюбленець колективу Микола Криндач, але його рядки декламує Олена Анатоліївна, а у цей час Євгеній Познанський телефонує самому авторові, аби пан Микола міг почути шквал оплесків, якім вітають його творчість друзі. Поступово увесь зал втягується у це чудове дійство. Люди читають улюблені поезії. Настрій по-справжньому весняний.
Із власними піснями, у яких і слова і музика створені нею самою, виступає Наталка Кащенко. Справжнє задоволення доставляють аудиторії ці світлі, мелодійні пісні, які авторка виконує надзвичайно щиро і талановито. „Хоча соловейки  у травні співають, але ми вже і у березні почули соловейка” коментує цей виступ Євген Познанський.
Сподіваємося, що такі поетичні зустрічі будуть відбуватися і надалі.

                                             ПОДИХ ВЕСНИ І МИСТЕЦТВА
Зустріч із мистецтвом відомого артиста - це справжнє свято, яке не часто можемо ми собі дозволити. Для справжнього меломана ніякі записи на дисках або трансляції по ефіру не замінять живого виконання прекрасних мелодій улюбленим співаком. Але ж і квитки на виступи „зірок” недешеві, і артисти не завжди виступають у зручний для нас час, а для незрячої людини ще і значна проблема супроводу, бо не завжди можливо знайти родича або друга, який супроводжуватиме до театру або концертного залу. .
Але нещодавно у неділю 3.03.2019 р. саме таке свято подарував незрячим та слабозорим киянам відомий вокаліст, народний артист України Олександр Василенко.
Керівник „Творчих ініціатив” О.А. Василенко розповідає, що познайомилася із Олександром Василенком на одному із заходів напередодні Нового року. Відомий співак виявився надзвичайно доброзичливою, доступною людиною і охоче погодився дати  безкоштовний концерт для нас.
О 12 00 переповнена слухачами зала дружними оплесками вітала виконавців концерту „Ніжний подих весни”: Народного артиста України співака Олександра Василенка та піаністку Ірину Шестеренко професора, викладача НАМУ ім. П.І. Чайковського.
Коротко, але надзвичайно щиро вітав присутніх Олександр Василенко. „Слухайте на здоров’я” - пролунав його могутній і водночас м’який, оксамитовий, сповнений тепла голос. І полився спів. Переможець численних конкурсів, один з найвідоміших вокалістів сучасної України О.М. Василенко має надзвичайно багатий репертуар. Йому підвладні усі жанри від монументальних оперних партій і до найкращих зразків сучасної естради.
Ось „Гей літа орел” - велична арія Тараса Бульби з однойменної опери Миколи Лисенка. Саме нею розпочав свій виступ артист. І без мікрофону прекрасний голос співака наповнює увесь зал. Після арії О.М. Василенко виконує українські пісні та романси: „Повій вітре на Вкраїну”, „Ой ти дівчино з горіха зерня”, музика Анатолія Кос-Анатольского на слова Івана Франка, Прилетіла ластівка” Олександра Білаша та інші. Потому наступає черга всесвітньо відомих задушевних російських романсів „Только раз бывает в жизни встреча”, „Слушайте, если хотите”, „Ящик, не гони лошадей”. Зачаровано слухають люди ці, а також інші твори світової вокальної класики. А завершив співак свій концерт майстерним виконанням пісні виборного „Ой під вишнею, під черешнею” з лисенківської „Наталки-Полтавки” та дотепної народної української пісні „Казав мені батько”. Веселі українські мелодії наповнюють оптимізмом і справжнім весняним настроєм душі усіх присутніх. Виконання кожної пісні чи романсу  зал вітав справжньою овацією.
Пані Ірина Шестеренко не лише майстерно акомпанувала Олександру Василенку, але і досконало виконувала фортепіанні п’єси, демонструючи не лише віртуозну техніку, але і глибоке розуміння творів.
Ось вже  віддзвеніли останні звуки концерту, але у залі тихіше не стало. Гримлять оплески, люди підходять до співака, дякують йому, тиснуть руки, фотографуються із ним і для кожного в артиста також знаходиться добре слово.
Євгеній. Познанський дарує Олександру Миколайовичу Василенку книгу своїх поезій із експромтом, у якім обігруються назви творів, виконаних артистом на концерті, від якого поет у захваті.
Как миг этот чудный концерт пролетел.
Прекрасный ваш голос „літа, як орел”.
И пусть каждый день, каждый час, каждый миг
Везет Вас к успехам таланта ямщик.
Поза сумніву, концерт із назвою „Ніжний подих весни” вдихнув цілий заряд позитивних емоцій та радості у душу всіх, хто того березневого ранку завітав до бібліотеки ім. М. Островського. Сподіваємося, що такі зустрічі будуть відбуватися і надалі, а Олександру Василенку та Ірині Шестеренко бажаємо щоб їх мистецтво завжди було у розквіті, а у душах завжди панувала  весна.
Євгеній Познанський
Довідково.
Олександр Миколайович Василенко – видатний оперний співак (бас-баритон), народний артист України, почесний академік Української академії наук. Закінчив Київську державну консерваторію ім. П.І. Чайковского. Олександр Миколайович – соліст-вокаліст Національного ансамблю солістів „Київська камера та”, голова журі Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості „Зоряний Сімеїз”. Олександр Миколайович здійснює широку концертну діяльність. У репертуарі – твори композиторів-класиків, сучасна вокальна музика і популярні пісні минулих років, пісні народів світу, українська та зарубіжна естрада. Виступає з симфонічними, народними, духовими оркестрами і естрадними колективами. Лауреат численних фестивалів і конкурсів: премія ім. С.С. Гулака-Артемовського (1994 р.), Гран-прі та диплом „За голос унікальної краси” на Міжнародному фестивалі „Світ музики” в м. Фівідзано, Італія (2000 р.), премія “Осіннє золото” Д. Луценко.
Голос весни

Надійшла весна. Яка чудова пора. Її чекали з нетерпінням. Бо всім уже добряче набридли зимові холоди. І ось члени НКДГ „Творчі ініціативи” зібралися 3.03.2019 р. в бібліотеці ім.М.Островського, щоб поділитися весняним настроєм, і з’ясувати, який же голос має весна.  Спершу обговорили нагальні справи. А їх в організації за зиму накопичилось чимало. Потім лунала чудова поезія, адже в організації багато творчих людей, які пишуть вірші. Поетичне слово охопило всіх. Лунали не тільки авторські вірші, а й поезії знаних авторів. Згодом поетичне свято продовжив Олександр Василенко, який завітав до нас зі своїм акомпаніатором Іриною Шестеренко. І залунав чарівний голос у супроводі не менш чарівного акомпанементу. Виконувалися, як російські, так і українські пісні. Чарівні звуки фортепіано разом із розкішним тенором наповнювали душу світлою радістю. Тепер ми точно знаємо, який голос має весна
Підготували Лідія Бакуменко та Світлана Проніна 




10 окт. 2016 г.

Свято «Дари осені»

Сонячного вересневого ранку члени НКДГ «Творчі ініціативи» наповнили веселим сміхом і гомоном Київський Гідропарк. У суботу 17.09.2016 року ми зібралися у теплому дружньому колі, аби відзначити свято «Дари осені».
Свято проходило активно і весело. Від організаторів заходу учасники дізналися багато цікавих фактів про овочі і фрукти, наприклад, що кінь і головка капусти потребують однакового об’єму води на добу, що у давні часи вживали у їжу лише надземну частину куща картоплі, що часник є найстарішою культивованою рослиною у світі, його вирощують і вживають у їжу вже більше шести тисяч років. Також було багато цікавих загадок, за розгадку яких можна було отримати смачний солодкий приз.
Було ще багато веселих конкурсів, віршів і пісень про смачні і корисні дари природи, але справжньою окрасою свята став кулінарний конкурс «Дари осені». Усі присутні мали нагоду поласувати 12-ма смачними стравами із овочів і фруктів, які приготували учасники конкурсу. Яка смакота тут була: гостра закуска з баклажанів та моркви, соте з баклажанів, картопляні зрази з грибами, квіти гарбузів та патисонів  в клярі, фаршировані сиром,  риба з овочами, смажена цвітна капуста, картопля, запечена з салом; різноманітні солодощі – яблука, фаршировані сирковою масою, сливи у шоколаді, яблучний пиріг, желе з агрусу та апельсинів, морквяні цукерки з родзинками та арахісом. Усі присутні мали оцінити і вибрати найкращу страву, що виявилося складною задачею, бо кожна була по-своєму смачною і особливою. Більшістю голосів найкращим було визнано Цвєтаєвський яблучний пиріг. Названий так на честь поетеси Марини Цвєтаєвої, пиріг має більш, ніж сторічну історію. Кажуть, ним сестри Цвєтаєви пригощали своїх гостей. У книзі спогадів молодша сестра Анастасія  розповідає, що вони любили у дитинстві бувати в гостях у свого родича – земського лікаря Добротворського. Його садибу оточував великий яблуневий сад. На просторій сонячній веранді стояв круглий стіл з великим гарячим самоваром і гостей зажди пригощали солодкими пирогами. Як згадує молодша Цвєтаєва, «добра ласкава Катя, багаторічна помічниця» пекла смачні пироги з яблуками і сметаною. Мабуть, відома поетеса саме у ласкавої помічниці Каті навчилася готувати свій знаменитий пиріг. А ми, завдяки збереженому рецепту, можемо ласувати ним нині.
Друге місце на кулінарному конкурсі отримало соте з баклажанів від Марини Потеляхіної, третє – морквяні цукерки з родзинками та арахісом від Валентини Братчанської. Призерам і учасникам смачних змагань подарувалиприємні і корисні призи на згадку.
Досхочу наївшись усіляких смаколиків, задоволені і у гарному настрої учасники свята розходилися по домівках.
Дякуємо осені та її щедрим смачним дарам за чудовий привід для свята!

Олена Криницька








 

5 авг. 2016 г.

Пікнік у Гідропарку

«Липень – маківка літа» каже російське прислів’я. Дійсно, літечко у самому розпалі. Берега Дніпра у розкішних, зелених шатах  парків та гаїв. І так вони манять до себе!  Тож  багато наших співвітчизників в вихідні дні прямують під їхню сінь, відпочивають, смажать шашлики та картопельку,  купаються у теплих хвилях  добре прогрітих  липневим сонечком водойм.
    Зуміли  організувати собі таке свято і ми. 09.07.2016 року група членів нашої групи із новим мангалом порямувала до Гідропарку. Чудовий літній день подарував гарну погоду,  ясну та не спекотну. Пікнік було  розпочато на березі Дніпра, напроти величної скульптури Батьківщини.
    Якою ж радісною, товариською була атмосфера на цьому маленькому святі! Не було таких, хтоб не узявся з ентузіазмом  готувати усе необхідне для частування. Робота знайшлася усім. І у той час, як представниці  прекрасної статі  накривали імпровізований стіл на траві, чоловіки поралися біля мангалу, складаючи його та розпалюючи вугілля. І ось кульмінація - на жар  ставляться сітки із крячими крильцями. Майже уся група збіралася навколо, спостерігаючи за захоплюючим видовищем. Хлопці, що готують м’ясо, відчувають себе героями, голова групи  Олена Анатоліївна Василенко особисто  керує процесом, знімає з рішітки вже готові шматки, естетично викладаючи їх на тарілки. Дівчата, що вже  накрили «стіл» турботливо підносять «кухарям» бутерброди підкріпити сили. З гаю доноситься тріск, немов ведмідь продирається, це  чоловіки збирають хмиз, аби підтримати жар. Сміх, жарти.

    Нарешті усе готово. Як добре розташувавшись   на  галявинці, під сінню величного  трьохстволого дубу, поруч із веселими, добрими друзями посмакувати горячим м’ясцем.
І усе ж таки головною винагородою і  радістю заходу був,  звичайно, не шашлик, а саме, дружнє спілкування,  усмішки та жарти друзів. Погляньте на фото – самі переконаєтесь. Недарма кажуть, що найкраще люди пізнаються у спільній справі, у поході, хай це буде навіть розважальна прогулянка у ліс. Впевнений, що не помилюся, якщо скажу, що усі учасники це випробуання витримали на «відмінно».  

Євген Познанський





 


 
 




6 июн. 2016 г.

Зігріті подихом весни

Кожен із нас має купу справ, які вимагають багато зусиль і часу. І саме тому, щоб робити їх було легше й цікавіше, а життя не перетворювалося на буденну рутину, людині просто необхідно інколи розвантажувати себе й відпочивати. А якщо цей відпочинок проходить у приємному дружньому товаристві, та ще й весело, із жартами, – тривалий енергетичний заряд зі знаком плюс гарантований!
Коли природа пробуджується, а все навколо починає соковито зеленіти й готується ось-ось розквітнути, на цей весняний поклик відгукуємося й ми. Тому ентузіасти з НКДГ “Творчі ініціативи” запропонували зібратися й влаштувати свято весни – з гумором, поезією, музикою і, звісно ж, смаколиками. Святкування призначили на 9.04.2016 року у заздалегідь домовленому приміщенні.
Вечір пройшов душевно й затишно. Усі розмістилися за накритими зі смаком і турботою столами. До речі, тут були не лише куповані продукти, а й домашня випічка і власноручно виготовлений мармелад. Для душі ж – цікава розважальна програма, з музикою, конкурсами, іграми й загадками. Тож можна було й позмагатися, бо кожен стіл – це окрема команда, яку привести до перемоги (винагородженої призами) міг лише справжній командний дух усіх її учасників.
Та на вечорі, звісно, не лише змагалися. Кожен стіл підготував цікаві номери, були й співи, і багато віршів, серед яких вирізнялися власні поетичні твори, подаровані слухачам самими авторами цих чудових рядків.
А приємною і пам’ятною несподіванкою програми, на думку багатьох учасників заходу, навіть її родзинкою, стало присудження ведучою вечора Оленою Федоровою і командою, яка їй допомагала, доброзичливо-жартівливих і часом неочікуваних зовсім номінацій кожному, хто був у залі. Жоден не залишився й без маленького вигадливого подаруночка, що креативно доповнював суть оголошеної номінації. І номінанти такий й творчий підхід справді  оцінили!
Хочеться щиро подякувати тим людям, які ініціювали  та організували це свято. Коли настав час розходитися, кожен поніс із собою теплі спогади у серці, позитивні емоції, гарний настрій, а на радісних обличчях сяяла посмішка. І здавалося, ковток свіжого весняного повітря наповнив усіх радістю, веселощами та сміхом!          
  
Інесса Гусєва






Мистецтво слова

Говорити вміє кожен, але якщо це зроблено майстерно, інформація сприймається більш яскраво і запам’ятовується надовго. Тож члени НКДГ «Творчі ініціативи» не могли пропустити зустріч з митцем слова Борисом Івановичем Лободою. 15.04.2016 р. ми вирушили в музей Театрального, музичного та кіномистецтва України, де проходила зустріч зі славетним актором. Щоб розважити глядачів перед початком виступу  працівники музею ввімкнули Сімфоніон. Із майстерно оздобленої скриньки полились чарівні звуки, які розважили і зняли напругу очікування. Такі музичні інструменти в дев’ятнадцятому сторіччі встановлювали в кафе та ресторанах, щоб розважити публіку та створити атмосферу затишку. І ось вийшов Борис Лобода. Його літературна програма мала назву: «Андре Моруа - із листів до незнайомки». Свій виступ він розпочав грою на сопілці. І впродовж всього монологу, кожен літературний уривок він починав цими мелодійними звуками. Це робило його виступ ще більш майстерним. Звуки сопілки увиразнювали читання уривки тексту. Ми слухали затамувавши подих. Перед нами проходили живі образи, створені голосом Бориса Івановича. Нажаль швидко пролетіли півтори години, але літературний твір, прочитаний з такою майстерністю, назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Світлана Проніна

8 мар. 2016 г.

Любви прекрасные порывы

Саме під такою назвою відбувся  організований нашою групою вечір поезії 21 лютого 2016 року. Захід було розпочато об одинадцятій годині в преміщенні  Київського УВП-2 УТОС.
Кохання – найчарівніше і найсвітліше  з людських почуттів. І нема людини яка б не відала його. А особливо, якщо ця людина – поет. Тож на вечорі лунали  присвячені коханню рядки великих поетів і поезії наших власних авторів.
Відкрила захід Керівник  нашої групи Олена Анатоліївна Василенко майстерним  виконанням віршів Анни Ахматової і Марини Цвєтаєвої. До речі – Ахматова наша землячка – киянка. Вірші відомих поетів декламували також і інші учасники заходу. Богато приємних емоцій ми отримали від декламації Леоніди Пономарьової.
З особливим   нетерпінням  усі очікували чим порадують наші власні поети. І слід віддати їм належне - Валентина Братчанська, Микола Криндач, Євген Познанський не підвели очікувань.  
Микола Криндач майстерно поєднував у своїх поезіях  притаманну йому дотепність та щирість почуттів; Валентина Братчанська подарувала нам поезії сповнені щирості та  любові; ніжністью та пристрастю  дихали   вірші Євгена Познанського, які   зачитала Вікторія Герасименко.
Дуже доречними у  доволі холодному приміщені були і гарячий чай та солодощі, якими пригощалися учасники вечора, але  саме  поезія кохання найкраще зігрівала усіх того зимового дня, і саме оспіване поетами почуття любові було найсолодшим та найпотрібнішим.

Євген Познанський







3 янв. 2016 г.

Чарівне свято

Чарівне свято – Новий рік. З дитинство воно є найулюбленішим  практично для усіх. І тому, якби там не було важко, кожного  року  кожен з нас намагається  відзначити його як найкраще.
І звичайно, ми НКДГ «Творчі ініціативи» не є виключенням.  Тож 29 грудня 2015 року на території  УВП-2 УТОС  відбулося наше святкування Нового року. Дуже швидко кожен з присутніх забув про усі життєві негаразди, навіть про низьку температуру у приміщені, така тепла та дружня атмосфера запанувала на святі.
Голова нашої групи –Олена Анатоліївна Василенко тепло привітала усіх з Новим роком, розповіла про  наші досягнення у році, що минув, побажала усім  щастя  у Новому році. Грамотами та подарунками було відзначено актив нашої групи.
А далі завирувала новорічна феєрія. В ударі був  наш Дід Мороз - Микола Криндач. Його жарти, загадки, дотепи усім пришлися до смаку.  Разом із  Снігуронькою Наталею Михайловою він  проводив різні конкурси та інтелектуальні змагання, які  усім дуже сподобалися.
Окрасою вечора стали  співи Ольги Семи та Вікторії Герасименко.
А наприкінці, за традицією нашої групи, усіх обійшла свічка, тримаючи яку кожен  висловив свої побажання на Новий рік. Сподіваємося, що  вони збудуться.

Є. Познанський.