Субота 1.10.2016 року видалась чудовою. Нам повезло, бо день стояв теплий,
сонячній (24 градуси) і на цей раз члени НКДГ "Творчі ініциативи"
вирушали до Житомирської області у древнє місто Коростень та урочище
Кип"яче Малинського району, де
знаходяться чоловічий та жіночий монастирі, відомі своїми джерелами з цілющою водою. Отож, озброївшись
зручним взуттям, провізією та гарним настроєм - ми вирушили компанією "Творчих
ініціатив" із 20 осіб у цікаву
подорож від метро "Святошин" по Житомирській трасі. Час минав дуже
швидко і ми не зогледівшись під'їхали до першого об'єкту нашого туристичного
маршруту - Жіночого монастиря на честь
Афонської ікони Божої Матері.
Гарна велика територія зі смаком об лаштована: доріжки вкриті гравієм, кущі
троянд різного кольору гармонійно поєднуються з іншими підстриженими кущами на
фоні яскравих осінніх барв дерев, дерев'яні будівлі, фонтани, озеро, яке силами
людських рук, як півострів огортає територію монастиря, джерело води з цілющими
властивостями, яку паломники набирають з собою та занурюються в купальні.
Монашки, які тут мешкають мають своє господарство і на території можна
придбати та покуштувати власноручні вироби їх діяльності: молочну продукцію із
коров'ячого та козиного молока, різні сорти меду, змішаного з сухофруктами та
горішками, чаї та ін. Я спокусилась і спробувала йогурт з полуницею і його смак
залишався у роті кілька годин. Також готують різні бальзами, мазі та трав'яні
лікувальні збори від різних хвороб. Випікають свої пиріжки, які подають до кави
чи чаю.
У Чоловічому монастирі на честь
ікони Казанської Божої Матері трошки скромніше, але така ж само тиша і
благодать, дихається легко і відчувається умиротворення і якась відокремленість
від повсякденної суєти. Тут багато природної краси, наприклад, місточки з дерев'яних
колод. В монастирі також є джерело цілющої води, в яку занурюються паломники
для зцілення та набирають із собою. Нас привітно зустріла служниця і зробила невеличку
екскурсію по території монастиря, якому у 2017 році виповнюється 100 років. Розповіла
історію про свою подругу – лікаря, яка мешкає у Англії. У неї виявили
онкологічне захворювання і перед операцією вона приїхала до монастиря, де
молилась перед іконою Казанської Божої матері. По поверненні передопераційне
обстеження пухлини не виявило.
Наприкінці нашої екскурсії нас почастували кавою та чаєм зі смачними
булочками з маком та подарували хліб, який монахи печуть самі.
Скрізь тиша та благодать і виникає бажання приїхати сюди на цілий день і
поринути в цю атмосферу та відпочити душою та тілом.
Далі наш екскурсійний маршрут пролягав до
міста Коростеня - столиці древлян, як його ще називають. Ми від себе,
його охрестили ще й містом сходинок. Дійсно місцевість така кам'яниста і усіяна
сходинками то вгору, то вниз, тому зручне взуття для ознайомлення з цим містом є головним
атрибутом прогулянки. Місто дуже гарне з красивими краєвидами, наповнене
історичним духом, а пам'ятники важливих історичних осіб це підкреслюють. Своє
знайомство з містом починалось з місця, де за легендою сама княгиня Ольга
приймала водні процедури. Далі ми проходили повз пам'ятники Добрині,
Володимиру, що охрестив Русь.
Побували і біля пам'ятника деруну, в честь якого Коростень щорічно
проводить фестиваль дерунів кожну другу неділю вересня.
Своєрідний музей "Скала", чимось схожий на музей лінія Арпада, що
на Закарпатті. Це споруда 1937 року
створена на основі існуючих печер ще древлянських племен. Такий собі підземний
бункер на 24 кімнати, де зберігаються експонати воєнної зброї, особистих речей,
протигазів тих часів. Об'єкт засекречений і схеми всіх існуючих будов і досі
невідомі.
Яскравою крапкою цього чудового та
насиченого суботнього дня був наш традиційний пікнік на природі. Цього разу нас
гостинно приймав коростенський ліс, де ми знайшли гарну галявинку. Поздоровляли
іменинників, а Наталя Петрівна пригощала своїм черговим шедевром кулінарного
творчості. На цей раз це був смачнющий кекс, рецепт якого буде обов'язково
оприлюднений на цій сторінці у кулінарній рубриці. Втомлені та щасливі, після
підкріплення ми повертались до Києва і кожен, наповнившись своїми враженнями,
міркував про своє. Гальорка весело гомоніла та співала чудові українські пісні
та мріяла про подальші подорожі компанією "Творчих ініціатив".
Час минув дуже швидко... позаду лишився ще один цікавий день, ще одна
пізнавальна поїздка.
За словами Івана Буніна - три речі
роблять людину щасливою: кохання, улюблена робота та подорожі. Отож, з
нетерпінням чекатимемо наступної.
Ірина Дмитрук
Комментариев нет:
Отправить комментарий