ФЄЄРІЯ ІГРАШОК

У  радісні дні новорічно-різдвяних свят, коли навколо квітнуть  чарівні ялинки,  усім нам особливо гостро хочеться повернутися у найщасливіші дні дитинства. А однією з головних втіх для малюків усіх часів є іграшки. Тож і наших старих друзів - іграшки - ми згадуємо у ці дні  із особливим теплом. І зустрітися із ними можна! І не лише у лабіринтах спогадів!

13.01.2018 р. – напередодні   так званого «Старого Нового року» члени НКДГ „Творчі ініціативи” відвідали Київський державний музей іграшок. За шість років, що існує наша група, це вже третє відвідання цього закладу, але бажаючих від того не стало менше. Навпаки. Екскурсії до  музею іграшок користуються великою популярністю серед нас. І чи може бути інакше? У вітринах музею ми зустрічаємо знайомих наших перших років життя, звірят і ляльок, „непохитних олов’яних солдатиків”  і гарнюсінькі автівочки і ... хіба усе можна перелічити?  У музеї постійно експонується більше, ніж півтори тисячі іграшок і це менше, ніж одна десята частини музейного зібрання, а зберігається у запасниках музею аж вісімнадцять тисяч іграшок! Нажаль достатньо обемежна площа не дозволяє експонувати одночасно більшу їх кількість. Експонати розміщено у трьох залах. Два з них цього разу були зайняті експозицями новорічних іграшок. Стільки позитиву та солодкого суму за  роками дитинства отримали усі учасники екскурсії.  Поталанило нам із гідом.  Симпатична привітна  дівчина – співробітник музею - дуже цікаво  розповідала і про історію музею – ще не такого і старого – йому лише чотирнадцять років і про  тисячолітню історію ігрнашок, про експонати,  окремі з яких прожили життя довше, ніж життя звичайної людини. Наприклад, порцелянова лялька з Німеччини, які вже близько двохсот років.

А якими цікавими виявилися іграшки зроблені спеціально для незрячих художницею Софією Мітрофанівною Зимою у середині двадцятого сторіччя! Зворушливі звірята та ялинкові прикраси двоєнних, страшних  тридцятих років наочно свідчили, що навіть у найтяжчі часи   люди  любили своїх дітей і намагалися порадувати їх усіма можливими способами.

            Наприкінці екскурсії автор вручив  нашій чарівні феї (гіду) свій новий вірш, присвячений музею іграшки.

КИЕВСКОМУ МУЗЕЮ ИГРУШЕК

Пусть привычки детских  лет

Жизнь снимает с нас, как стружки,

Но музея лучше нет,

Чем родной музей игрушки.

Куклы, милое зверьё,

Сказки ласковой наследство

Мы встречаем тут своё

Чудом выжившее детство.

«У тебя ж был танк такой!

И такие же машинки»,

Голос памяти живой

Тут  же шепчет без заминки.

И солдатиков – не счесть,

Ах, они всегда на марше.

А ещё игрушки есть,

Что и дедов наших старше.

Вот бежит резной конек,

Вот фарфоровая дама,

Чуть прищурила  глазок

Из витрины первой самой.

В эти святочные дни,

Чтобы радость не смолкала

Хоть на часик загляни

В эти сказочные залы.

Сбрось хоть тут с души своей

Бытовой рутины стружки!

Мы ещё придём в музей,

Наш родной музей игрушки!

Євген Познанский

Вам випадала нагода потрапити в Музей іграшки? Ви знаєте про його існування? Як виникла перша іграшка, хто її вигадав? Відповіді на всі питання ви отримаєте відвідавши Національний музей іграшки, де послухаєте довгу захопливу історію виготовлення новорічних іграшок. Ви зрозумієте, що іграшка це не просто предмет побуту. Це мистецтво, яке теж буває в одному екземплярі.

Як прийшла до нас іграшка? Раніше ялинку прикрашала фруктами, цукерками, але одного року в Німеччині був неврожай і один винахідливий німець створив кульку із скла, щоб прикрасити ялинку. Ось так і розпочала свою історію індустрія ялинкових прикрас. Такі історії ви можете почути безліч, але для цього треба зануритись у світ іграшки, відвідавши цей незвичний музей.

Юлія Яворська