Мандрівка Україною за одну годину...

Цієї суботи - 23.11.2019 р. , тільки уявіть, мала нагоду помандрувати усією Україною усього за декілька годин. Скажете, що це неможливо? Можливо, ще й як! Тому, що подорож ця відбулася у рамках інтерактивної виставки «Україна – вау», яку мені пощастило відвідати разом з членами НКДГ "Творчі ініціативи". Надзвичайне за обсягом задуманого, цікавістю і корисністю дійство, скажу я вам. Так, так, саме дійство, бо виставка, як я уже сказала, інтерактивна, тобто ми не просто собі походжали поміж експонатів, але й мали можливість доторкнутись, понюхати і, навіть, скуштувати усе представлене. Для мене як психолога, особливо цікавим виявився той факт, що задіяними і справді були усі відчуття, які тільки притаманні людині. Судіть самі: про те що експозицію можна побачити, годі й говорити, це і так зрозуміло. Але окрім цього, ми змогли послухати зразки автентичного фольклорного співу з різних регіонів, дізнатися як звучить село, почути звук паровоза, бо основним лейтмотивом виставки стала уявна залізнична мандрівка Україною. Нам, уявляєте, навіть вдалося потай підслухати що ж таке сниться пасажирам, що солодко сплять під ритмічний перестук коліс. Досить було лише притулитися вухом до подушок, що їх густо розвісили на стінах вагону, як звідти долинав то пташиний переспів, то палкі політичні дебати, а то й густе, насичене хропіння. Можна було на дотик обстежити різноманітні архітектурні цікавинки або й збудувати їх самостійно, скориставшись спеціальним об’ємним пазлом,доторкнутись до природних багацтв нашої держави, представлених вугіллям, сіллю або, скажімо, бурштином, понюхати яка духмяна справжня львівська кава, і, навіть скуштувати страви, що подавались у спеціально обладнаному вагоні-ресторані… усе: і напутнє слово великого Богдана Ступки, і власноруч пійманий квиток, куди б ви думали? До Марганцю, що пророкує вже мені наступну мандрівку, і величезна доступність виставки саме для нас – дозволило нам не просто відвідати чергову екскурсію, але й зануритись у неї, відчути свою справжню причетність до дива, що зветься Україною.
Олена Федорова