Екскурсія до Музею історичних коштовностей України

Вже неодноразово НКДГ "Творчі ініціативи" відвідували музеї та заклади  на території Національного Києво-Печерського заповідника. 27.01.2018 р. члени організації завітали до залів Музею історичних коштовностей України. Цей заклад один із провідних музеїв нашої держави і світу. Тематика його експозиції - історичні і мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів та коштовного каміння.

Музей є філіалом Національного музею історії України, відкритий для відвідувачів з 4 січня 1969 року. Під новостворений музейний заклад було пристосовано корпус № 12 або Ковнірівський корпус. Це споруда XVIII століття, колишня монастирська пекарня, побудована за проектом українського архітектора, кріпака монастиря Степана Ковніра. 

Фонд Музею нараховує понад 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з дорогоцінних металів і коштовного каміння. Експонати МІКУ є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи і античності до сучасності. Експозицію музею виставлено в дев'яти залах за історико-хронологічним принципом.

Екскурсія розпочалась на другому поверсі, в залах де експонується велика археологічна колекція.

Світову відомість закладу принесло "Скіфське золото", колекція якого зберігається  у  перших трьох залах музею. В аванс-залі у великій вітрині знаходяться речі з скіфського поховання Товста могила (Дніпропетровщина). Серед перлин скіфської колекції: срібна з позолотою чаша, золотий шолом, піхви меча та футляр для лука і стріл. Усі ці предмети були створені грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті в період з VI до III століть до Різдва Христового. Срібні і золоті поверхні прикрашені фігурами диких тварин, міфічних створінь та скіфських воїнів. Це так званий "звіриний стиль", який був дуже популярний в скіфському суспільстві.

Мистецтво Стародавньої Греції репрезентують витвори ювелірів і ремісників. Це не обов'язково речі з золота чи срібла. Античні вази з бронзи, які зберігає музей (знайдені в сучасній Черкаській області) мають таке ж значення для науковців і історії, як і уславлена золота пектораль з Товстої Могили.

Пектораль з Товстої могили - справжній шедевр давньогрецького мистецтва. Велика подяка нашому екскурсоводу, яка яскраво професійно і живописно змалювала вигляд цієї прикраси для тих, хто не може своїми очима бачити цю красу.

В наступних залах були представлені мистецькі, ювелірні та ритуальні предмети сарматів та тюркських племен, що мандрували по українським степам до X століття нашої ери. В вітринах експонуються знахідки з поховань сарматських цариці та шаманки, гунський меч з золотим руків’ям, ювелірні прикраси створені аварськими, хазарськими та давньослов’янськими майстрами.

В залі "Доба Давньоруської держави" музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням (знайдена в Чернігові). До цього ж періоду відносяться жіноча діадема і золоті колти (скроневі сережки), знайденні під час археологічних розкопок в місті Київ. У вітринах розміщені срібні київські, чернігівські і новгородські грошові гривни та перші руські монеті з зображенням герба - тризуба.

На першому поверсі, у найбільші залі музею, добу XVII століття і українського бароко репрезентують золоті і срібні оклади Євангелія, срібний посуд ювеліра Івана Равича XVIII ст., посохи пастирів, чаші для причастя, церковне вбрання з коштовних тканин. Велике захоплення викликає митра - головний убір православного митрополита, прикрашена більше ніж чотирма тисячами перлин, сотнями діамантів, рубінів, гранатів та інших дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів.

До вартісних зразків барокового золотарства початку XVIII ст. належать шати (золоті ризи) до ікони Дегтярівської Божої матері. Вони створені коштом гетьмана Івана Степановича Мазепи.

В останніх залах до нашої уваги були представлені предмети розкоші та домашнього вжитку української знаті XVIII - XIX століть: келихи для вина, срібний і золотий посуд та столові предмети, інкрустовані перлами і дорогоцінним камінням скриньки, солонки, годинники, табакерки.

В вітринах невеличкої зали, представлена колекція єврейського церемоніального срібла. "Корони", прикраси єврейських священних текстів - Тори, "яди" - срібні указки для слідкування за текстом під час релігійних заходів.

Загалом екскурсія була дуже цікавою, година пролетіла дуже швидко і непомітно. Ми начебто потрапили в скарбницю стародавнього правителя, де навколо палає золото, мерехтить срібло, переливаються безліччю граней дорогоцінні камені. Усім хто не зміг потрапити до Музею історичних коштовностей України цього разу, бажаємо обов’язково відвідати його в майбутньому.

Володимир та Тетяна Радченко