Екскурсія до будинку Уряду України

18 грудня 2015 року члени НКДГ „Творчі ініціативи” відвідали будинок Уряду України. Складні часи, які доводиться переживати нашій країні, обумовлюють особливі заходи безпеки, до яких доводиться вдаватися охороні Уряду. Перш ніж допустити нас у внутрішні приміщення охорона перевірила особисті речі та документи. Але, слід відзначити, робили вони це дуже коректно, тактовно, навіть із певним теплом.
Першою приємною несподіванкою стало знайомство із гідом. Ним виявився сам Володимир Татаренко, добре відомий усій Україні ведучий православної радіопередачі «Благовіст», яка звучить на першому каналі українського радіо щонеділі. Пан Володимир також працює у Секретаріаті Кабінету Міністрів України у відділі  зв’язків із громадськістю. Протягом усієї екскурсії, а вона тривала більше, ніж три години, ми отримали багато позитивних емоцій від спілкування із цією непересічною людиною, уваги та тепла.
Відразу люб’язний гід повів нас знайомитися з експонатами музею Урядів України, який знаходиться на першому поверсі. Разом з тим пан Володимир пояснив, чому не можна говорити,  що у нас відбувається „екскурсія до Кабміну”. Кабмін  це власне уряд, міністри, що входять до його складу, приміщення ж де Кабмін працює треба називати „будинок Уряду”. Експозиція музею охоплює історію усіх урядів України, починаючи від створеного у 1917 році генерального секретаріату на чолі із Володимиром Винниченком, і завершуючи урядом Юлії Тимошенко. У кімнатах музею ми оглянули портрети голів урядів, отримані ними подарунки, приміщення, яке відтворює  кабінет голови уряду радянських часів. В одній із кімнат музею ми прослухали аудіозапис, у якому розповідалося про історію урядів України, а також пролунав голос Олександра Ляшка, одного з голів уряду УРСР. До речі, ніякого відношення до відомого політика наших днів Олега Ляшка він не мав.
До останньої хвилини наш люб’язний гід Володимир Татаренко не знав, чи зможемо ми відвідати власне зали засідання Уряду. Справа у тому, що саме того дня відбувалося засідання Уряду, на якому вирішувалося питання оголошення мораторію на виплату  боргу Російській Федерації. Так що ми певною мірою були поруч із цими історичними подіями. Але засідання уряду тривало не надто довго і врешті нам було дозволено піднятися на шостий та сьомий поверхи, де і знаходяться найважливіші приміщення. Ми відвідали малий та великий зали засідань Уряду, мали можливість посидіти на кріслах, на яких щойно сиділи наші урядовці, і навіть сфотографуватися у приміщеннях. Чудове освітлення та усі необхідні умови для комфортної роботи урядовців надовго запам’яталися нам. Великий зал, облаштований ще у радянські часи використовується зазвичай для розширених засідань Уряду, на які запрошують голів регіонів, представників бізнесу, він дійсно має яскраве враження, який на думку авторів, є більш естетичним. Малий зал не такий ошатний, але більш сучасний, його частіше за все і показують по телебаченню.
Відвідали ми також і пресс-центр будинку Уряду, комунікативний зал та інші приміщення.
Один з авторів цього матеріалу Лідія Бакуменко каже: „Ми з мамою отримали велике задоволення від екскурсії”.
До цих слів щиро приєднуються усі учасники заходу.

Євген Познанський
Лідія Бакуменко

Чарівне свято

Чарівне свято – Новий рік. З дитинство воно є найулюбленішим  практично для усіх. І тому, якби там не було важко, кожного  року  кожен з нас намагається  відзначити його як найкраще.
І звичайно, ми НКДГ «Творчі ініціативи» не є виключенням.  Тож 29 грудня 2015 року на території  УВП-2 УТОС  відбулося наше святкування Нового року. Дуже швидко кожен з присутніх забув про усі життєві негаразди, навіть про низьку температуру у приміщені, така тепла та дружня атмосфера запанувала на святі.
Голова нашої групи –Олена Анатоліївна Василенко тепло привітала усіх з Новим роком, розповіла про  наші досягнення у році, що минув, побажала усім  щастя  у Новому році. Грамотами та подарунками було відзначено актив нашої групи.
А далі завирувала новорічна феєрія. В ударі був  наш Дід Мороз - Микола Криндач. Його жарти, загадки, дотепи усім пришлися до смаку.  Разом із  Снігуронькою Наталею Михайловою він  проводив різні конкурси та інтелектуальні змагання, які  усім дуже сподобалися.
Окрасою вечора стали  співи Ольги Семи та Вікторії Герасименко.
А наприкінці, за традицією нашої групи, усіх обійшла свічка, тримаючи яку кожен  висловив свої побажання на Новий рік. Сподіваємося, що  вони збудуться.

Є. Познанський.

Екскурсія до Педагогічного музею

7 листопада 2015 року члени НКДГ «Творчі ініціативи» відвідали Педагогічний музей, що знаходиться у Міському будинку вчителя, отримавши від походу безліч незабутніх вражень.  Протягом існування «Творчих ініціатив» було здійснено безліч екскурсій до найрізноманітніших місць. Були вони більш або менш цікавими, пізнавальними і змістовними, проте даний похід вигідно вирізняється з-поміж усіх інших своєю доступністю, інформативністю та врахуванням екскурсоводом специфіки екскурсантів. На жаль, не так часто під час відвідин музеїв людям з вадами зору дозволяють не просто прослухати екскурсію, але й доторкнутись до експонатів, аби, бодай частково скласти уявлення про експозицію. Звичайно, експонати, то річ унікальна і потребують вони бережного до себе ставлення, але й відвідувачів таких не багато, та й, очевидно, не завжди людям спадає на думку, що є хтось, хто сприймає світ дещо інакше, ніж вони. А ось у Педагогічному музеї екскурсантам вдалося не лише дізнатися безліч цікавих речей із надзвичайно змістовної розповіді екскурсовода, так, наприклад, виявляється серед експонатів музею зберігається «листок успішності» Ганни Горенко, відомої усьому світові як поетеса Анна Ахматова, але й спробувати власноруч писати справжнісіньким пером і чорнилами, доторкнутися до справжнього раритету: задачника для третього класу видрукованого шрифтом Брайля ще у 1943-му році, потримати в руках спеціальну воскову табличку(церу), на якій вчилися писати в давнину. І безліч іще цікавих речей вдалося почути і «побачити» відвідувачам впродовж екскурсії, тому навіть якщо ви розчарувались у походах музеями, не нехтуйте запрошенням відвідати іще один, хтозна, може за його дверима на вас чекатиме щось, чого вам більше ніколи і ніде не вдасця  зробити або дізнатися.

 

Зустріч із Яготином

 Сонячного, але прохолодного осіннього ранку 10 жовтня 22 членів НКДГ «Творчі ініціативи» вирушили на екскурсію до славного містечка Яготин.
 Першим пунктом нашої екскурсії став відомий всім Яготинський маслозавод. Спершу нам запропонували одягнути білі халати і шапочки, аби ми не порушували чистоти виробництва. На молокозаводі нас вразила повна автоматизація процесу: від подачі молока в резервуари та його обробки до пакування. Обслуговуючого персоналу ми бачили там зовсім мало. У дегустаційному залі нас почастували  новинками виробництва: какао на молоці, різними заквасками та геролактом. Гостинні господарі не залишили нас й без подарунків, тож смачною продукцією можна було поласувати ще й вдома.
 Далі ми відвідали музей-флігель Тараса Шевченка. Цей будиночок був виділений князем Репніним для проживання Тараса Шевченка в 1843 та 1845 рр. минулого століття. Цікава розповідь екскурсовода ніби занурила нас у ті далекі часи, коли у будинку жив великий поет. Цікаво було побачити ліжко, на якому відпочивав поет, письмовий стіл, за яким він працював, речі, якими користувався. Відчувалося, що працівники музею дуже люблять свою роботу.
В цьому музеї проходила виставка вишивок народного майстра. Мене надзвичайно вразили його роботи. Цей 72–річний чоловік мистецтво вишивки якому передалося від мами, вишив вірші Тараса Шевченка на полотні, різні картини та портрети в тому числі Мерлін Монро.
 Наступним пунктом нашої програми став музей етнографії. Крім традиційних предметів ужитку наших попередників: прялки, веретена, рубля, слюсарного інструменту, тут також проходили виставки вишитих та тканих рушників з різних регіонів Київщини, а також виставка дуже гарних народних строїв.
 Перлиною нашої екскурсії стало відвідання музею–садиби Катерини Білокур, яка знаходиться у селі Богданівка за 25 км від Яготина. Екскурсія–розповідь про видатну українську  художницю була більше схожа на моновиставу, присвячену Катерині Білокур. Дуже натхненно і емоційно директорка музею  Шаповал Ольга Олександрівна розповідала про цю дивовижно тяжкої долі жінку, яка змогла ціною неймовірних зусиль відстояти своє право на малювання. Здається, жила вона порівняно недавно, але яких зусиль довелося їй докласти, аби самоствердитися як художниці. Про неї видатний французький художник Пабло Пікассо писав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї весь світ...»
 На жаль, через об’єктивні причини ми не встигли докладно роздивитися усі експонати у садибі Катерини Білокур, Однак це дає привід приїхати сюди ще раз, напитися краси її надзвичайно дивовижних картин, квітів, які ростуть навколо музею, а також відвідати картинну галерею в Яготині, в якій зберігається найбільша кількість картин цієї видатної української художниці.

Потеляхіна Марина

Київський національний музей російського мистецтва

(31.10.2015)
На щастя   на світі є речі, які не може заплямувати ніяка політика. Хто з нас  у своєму житті,
читаючи твори класиків, або дивлячи фільм, який  розповідав про події у Петербурзі або Москві  часів царювання романовської династії, не мріяв хоча б на хвилину потрапити у розкішні зали палаців, не милувався пейзажами Шишкіна, казковими полотнами Віктора Васнецова, не відчував радісного, трепіта душі від погляду на барвисті ікони?
Тож відвідати музей російського мистецтва 31 жовтня вирішили  чимало учасників нашої групи.
На початку екскурсії ми сфотографувалися біля пам’ятника того, хто своїм пензлем оспівав  славну нашу Запорозьку січ можливо краще, ніж ціла плеяда письменників. Ну звичайно, цє Ілля Євимович Репін, пам’ятник якого прикрашає фасад музею.
У музею нас зустріли  надзвичайно привітно. Особливо  повезло екскурсії із гідом. Ця приємна, інтелігентна жінка вклала  усю душу у свою розповідь і про музей, його історію  і про ті , не побоюся цього слова, шедеври, які ми бачили у його величних залах.
Довгою і цікавою була історія самого будинку, до створення якого мали відношення  видатні Київські архітектори, зокрема і   В. Николаєв.  Нарешті у 1878 році його придбав славетний Федір Терещенко.  Видатний промисловець, мільйонер, який уславився своєю меценатською діяльністю.   І сам він, і його родичи захоплювалися мистецтвом, зокрема, живописом. Наслідуючи приклад відмого сучасника – російського колекціонера  Третяковського   Ф. Терещенко купував нові роботи у найкращих художників імперії. А російське мистецтво переживало у ті часи період бурхливого розквіту - купувати було що. Власне терещенківська  коекція і стала основою музею. Ще до революції, коли Терещенки були у розквіті своєї могутності, вони, як вважають сучасні дослідники, планували відкрити картинну галерею для киян, подібну всесвітньо відомій  Третяковській галереї у Москві, але втілено у життя цю задумку було  вже після 1917 року, коли колишні, кажучи сучасною мовою, олігархи, були змушені тікати до Європи, з охопленою громадянською війною країни.
Офіційно музей було відкрито 1922 року. До його фондів було долучено ще ряд приватних колекцій, націоналізованих радянською владою. Цікаво, що початково його  назвою було «Київська картинна галерея».  Багато чого можна розповісти ще про історію цього унікального закладу.

Хоча російське мистецтво уходить своїм корінням   ще у часи Київської Русі, коли північний Новгород, був другою столицею  Давньоруської держави, але російський  світський живопис бере свій початок з часів Петра Великого. Тож на початку  екскурсії ми знайомилися із картинами  Петровської епохи. Сильне враження залишали величні портрети створені  А. Антроповим, Д. Левицьким, В. Боровіковським. До речі, Боровіковський походив з України, але переїхав до С-Петербургу, де його  зуміли оцінити. Слід відзначити, що надзвичайно із картинами гармонував  і дизайн залів, у яких їх було розміщено, передаючи   водночас суворий і прекрасний дух вісімнадцятого сторіччя.
Та мали можливість ми і побачити давньоруські ікони. Образи Спасителя, Пресвятої Богородиці, ікона Страшного Суду  - залишили незабутні враження в усіх. А Царські Врата одного із храмів Москви XVI! Яке різьблення! Віруючи екскурсанти, а можливо  найбільш безпосередні з віруючих,  осіняли себе Хресним знаменням перед цими святинями.
Далі ми продовжили знайомство з світським мистецтвом Росії. Тепер вже  екскурсанти, так би мовити, потрапили у дев’ятнадцяте сторіччя.  Поступово  визволяючись від  шаблонів попередніх десятиліть російське мистецтво сміливо входить у реалізм. У залах музею демонструються і копії всесвітньо відомих художників, наприклад, П. Федотова, і полотна, яких торкався пензель самих митців. Наш екскурсовод намагалася розкрити усі нюанси зображень, навіть зацитувала  жартівливий  римований опис картини «Сватовство майора», який створив сам її автор П. Федотов.
Та  справжній захват викликали у учасників приміщення зимового саду та галереї, добудованої Ф. Терещенко  саме заради демонстрації картин.  У чудово освітлених преміщеннях, із прозорою стелею, ми змогли побачити  полотна таких генієв як І. Шишкін, «Среди долини ровныя», «Дубовая роща», В. Васнецова «Три царевны подземного царства» і багатьох інших. А також скульптури  виконані П. Антокольським.
 Екскурсанти активно ділилися враженнями, радісно впізнавали знайомі з репродукцій   шедеври.  Як тут не згадати   слова французького  філософа Ж. П. Сартра: «Якщо серед створеного людьми є щось дійсно гідне безсмертя, то це античність, ренесанс та російське дев’ятнадцяте сторіччя».
Багато чого ще можна розповісти, але краще ви самі прийдіть і подивиться, бо народна мудрість каже: «краще один раз побачити, ніж сто раз почути».
А особливо, коли йде мова  про такі шедеври!

Є. Познанський  

Пішохідна екскурсія «Великі Київські лікарі»

Один відомий лікар вважав, що найперше й найголовніше людині для здоров’я необхідні дві речі: свіже повітря і гарна компанія. Саме за цим медичним приписом 4 жовтня 2015 року члени НКДГ “Творчі ініціативи” зібралися на цікаву екскурсію – “Великі київські лікарі”. Маршрут був не дуже довгим – від станції метро “Університет” до Золотих воріт, погода – теплою й сонячною, а розповідь екскурсовода повертала всіх у київське минуле, у XIX – Xx століття.   
Київ багатий на видатні постаті, які сприяли розвитку тоді ще нових медичних галузей або чиї відкриття вплинули й на світову науку. Це – хірург Микола Пирогов, який застосував ефірний наркоз під час операції у військово-польових умовах, чудовий діагност і один із засновників української терапевтичної школи Василь Образцов, його учень, корифей вітчизняної кардіології Микола Стражеско, біохімік Олександр Палладін, Данило Самойлович, який присвятив своє життя боротьбі з чумою, лікар-клініцист, фтизіатр та бактеріолог Феофіл Яновський, Олександр Богомолець, котрий займався проблемами геронтології, та ще багато інших. Їхня діяльність і відкриття часто стосувалися не однієї, а кількох галузей медицини. Допомагаючи людям, нерідко безкоштовно, ці лікарі бачили перед собою перш за все хворого, а не його посади чи соціальне становище. Кияни ж були їм за це щиро вдячні. 
Цікава екскурсія, проведена пані Наталею, нікого не залишила байдужим. А чим розповідь цікавіша, тим більше з неї запам’ятовується. 

Інеса Гусєва

С Днем рождения!

Мы поздравляем с Днем рождения участников группы "Творческие инициативы", родившихся в сентябре!

С днем рождения поздравляем

И от всей души желаем:

Счастья — море через край,

Любви — ладони подставляй,

Здоровья — чтоб на всё хватило,

Чтоб жизненная была сила!

Всех исполнения желаний

И радостных всегда гуляний,

Подарков самых разных,

Друзей верных, прекрасных!