22.09-24.09.2017 р. члени НКДГ "Творчі ініціативи" прийняли участь у поетичному майстер-класі та майстер-класі по виготовленню ляльок-мотанок, які проходили у Пуща-Водиці.

8.07.2017 р. члени НКДГ "Творчі ініціативи" відвідали з екскурсією музей гончарства у Вишгороді, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" та Хутір Савки у Нових Петрівцях

12.11.2017 р. члени НКДГ "Творчі ініціативи" відвідали з екскурсією краєзнавчий музей в Білій Церкві, Покровський храм в с.Пархомівка та козину ферму "Бабині кози" в с.Галайки   (Київська область)

РИМИ МЕЛОДІЙ І МУЗИКА СЛІВ

25.11.2017 р. у квартирі-музеї відомого українського композитора та піаніста Віктора Степановича Косенка відбулися концерт „Бачити серцем” та виставка декоративно-прикладного мистецтва „Магія бісеру” членів НКДГ „Творчі ініціативи”.

            Наша група вже давно плідно співпрацює із цим унікальним закладом. Але і ті члени „Творчих ініціатив”, що вже бували у музеї і ті, що відвідали його вперше із зацікавленням слухали  розповідь співробітників про нелегкий життєвий шлях Віктора Косенка, якому прожити у цій гарній затишній оселі судилося недовго.

            На початку заходу усіх тепло вітала голова нашої групи Олена Анатоліївна Василенко. Хвилиною мовчання вшанували ми пам’ять жертв Голодомору, бо саме 25 листопада Україна згадує  усіх, хто загинув у ті страшні дні.

Концерт проходив у надзвичайно теплій, творчій атмосфері.  Гідно виступили у домі видатного композитора наші вокалісти Надія Коробчук, Вікторія Герасименко, Руслан Іщенко, Сергій Велку, Наталка Кащенко та інші. Лунали поезії Валентини Братчанської, Валентини Врублевської, Людмили Машталер, Олени Мельниченко,  Євгенія  Познанського, Світлани Проніної,  Наталії Шкіренкової.

В одній з кімнат було розгорнуто виставку творчості наших майстринь.  Квітнули милуючи око вироби створені вмілими руками  Надії Коробчук, Світлани Проніної, Галини Корнєєвої та Ганни Зеленецької, що залишло незабутні враження для відвідувачів.  

            Від імені працівників квартири-музею усім митцям поетам, співакам, майстриням висловив свою вдячність директор Володимир  Григорович Мудрик.

            Сподіваємося, що це  не  остання наша зустріч.

Євген Познанський

ЗУСТРІЧ ІЗ ОЛЕКСАНДРОМ СЕРГІЙОВИЧОМ ПУШКІНИМ

Немає жодної освіченої людини, яка б не знала О.С. Пушкіна, не читала хоча б у дитинстві його чарівних казок, його дивовижно легких і мелодійних рядків. О.С. Пушкін належить до числа особистостей світового рівня, які стоять вище будь-яких режимів і переходять з епохи у епоху. Тож навіть попри похмуру осінню погоду члени НКДГ „Творчі ініціативи” 28.10.2017 р. із радістю відвідали музей О.С. Пушкіна. Музей знаходиться у старовинному київському будинку, у якім деякий час мешкала родина Булгакових, перед тим як переїхати у будинок на Андріївському узвозі. Основою колекції музею стала приватне зібрання палкого шанувальника генію О.С. Пушкіна Якова Бердичевського, який усе життя збирав книги поета різних років видання, листи, матеріали про його родину, а емігруючи до Німеччини подарував своє зібрання Києву. У даний час музей є одним з найцікавіших подібних закладів столиці. У його приміщенні також проходять концерти та творчі вечори. Поталанило нам і з гідом. Симпатична, доброзичлива жінка також закохана у великого поета подарувала нам чудову розповідь, чи може краще сказати, навіть лекцію про життя та творчій шлях генія. Позбавлена звичних ідеологічних штампів і водночас сповнена пієтету до поета розповідь справила велике враження. Наприклад, чи усі ми чули про другу няню поета Ульяну? Бо славетна Арина Родіонівна початково була нянею старшої сестри поета Ольги. А про велику позитивну роль у формуванні О.С. Пушкіна його дядька Василя Львовича Пушкіна, відомого поета свого часу, якого потому забули. Екскурсанти уважно слухали розповідь, радісно продовжували цитувати рядки поета, які нагадувала гід. Чимало експонатів у музею розповідають про побут часів О.С. Пушкіна. Славетні подорожі, дорожні речі, скільки читали ми про них у творах великих письменників Росії тих часів, а в музеї мали можливість побачити їх. Ось і закінчено екскурсію, ми тепло попрощалися із гідом. Євген Познанський навіть подарував їй власну поетичну збірку. Але чомусь так хочеться знов повернутися до гостинного музею і доторкнутися до генію О.С. Пушкіна, до тієї трагічної і прекрасної епохи. Лідія Бакуменко Євген Познанський

ЯКЩО РОСЛИНА - ТО САКУРА… ЯКЩО ЛЮДИНА – ТО САМУРАЙ…

Японія… Країна сонця, що сходить… «Сакура», «самураї», «харакірі», «суши», «кімоно», «мікадо» і т.п. Саме такі асоціації виникають у більшості з нас при згадці про цю дивовижну країну. Щоб побачити Японію з інших сторін та розширити уявлення про неї члени НКДГ „Творчі ініціативи” 2.12.2017 р. відправились у цікаву мандрівку – на виставку традиційного та сучасного японського мистецтва. «Уявний путівник. Японія» - таку назву має виставка у Мистецькому арсеналі. Укладений цей путівник з використанням традиційних японських зображень, предметів, текстів, поезії, а також нових технологічних мистецтв. Тут організатори виставки зібрали колекції японського мистецтва з музеїв Києва, Одеси, Львова та Дніпра, представили японські твори з українських бібліотек і приватних зібрань. Серед цих експонатів кольорові гравюри на дереві, зброя та обладунки, кераміка, японський традиційний одяг — кімоно, рядки японської поезії, а також мапи Японії і прилеглих земель. "Подорож" виставкою проходила через вісім окремих залів, які мають назви важливих для японської культури символів та понять: порожнеча, острів, сад, форма, бакемоно (істоти з потойбічного світу — демони, привиди, духи померлих), пори року, шлях, мейшьо (точка спостереження, або відоме місце, з якого відкривається мальовничий краєвид). На виставці демонструються твори сучасних японських художників, які працюють у жанрах медіамистецтва. У цих роботах використовуються сучасні технології та наукові винаходи, вони нові за формою і за образами, але переносять глядача до традиційних і вічних тем, які є у японській культурі. Схожі ці твори на якусь магію, коли своєрідні образи супроводжуються дивовижними звуками… Вони зачаровують та тримають увагу. Один з важливих атрибутів японської культури — це сад. На думку японців, кожна людина повинна мати такий куточок, де вона могла би побути на самоті, сконцентрувавшись на моменті «Тут і Тепер». В одному із виставкових залів представлено японський сад каменів і невеличким водоспадиком, вишуканий, досконало впорядкований, з усіма традиційними символами. У залі «Пори року» представлені історії та колекції наших земляків, які жили і працювали в Японії. Це колекція насіння рослин, які майже сто років тому надсилала з Японії Флора Лілієнфельд, дослідниця зі Львова. А також гербарій українського сходознавця та японіста Олександра Кльотного, який у 1914 році під час відрядження до міста Токіо зібрав колекцію рослин Японського архіпелагу. Яскраві враження та емоції особисто я отримала в залі, де були виставлені традиційні кімоно…різні… класичні, яскраві і більш стримані, довгі, з різних натуральних тканин, приємних на дотик. Мені, як фахівцеві, щоправда у минулому, було вдвічі приємно торкатися тонкого шовку та атласу, якісної тонкої бавовни та уявляти яскраві та насичені кольори цих вбрань. Задоволення моє збільшилось, коли цю неймовірну красу з яскравими рожевими квітами на білому тлі наділи на мене. Дівчина-волонтер на виставці охоче допомагала увійти в образ такої собі Чіо-Чіо-сан. Виявилось, що вдягати кімоно значно довше, аніж знімати його. Особливого шарму моєму образу надав яскраво салатовий пасок довжиною до 2,5 метрів, що ним обвили мій стан. Для цього мені довелось крутитись намотуючи пояс на себе. В довершення кінці поясу були зав’язані у такий кокетливий бант нижче спини. Моєму образу не вистачало тільки дерев’яних японських стукалок та своєрідного макіяжу. Все ж таки одяг впливає на емоційний стан та настрій жінки і мені легко було уявити себе Чіо-Чіо-сан. До того ж такий одяг робить фігуру стрункою та елегантною. Знімаючи з мене кімоно, дівчина-волонтер зробила всього кілька рухів і я знову перетворилась на українку. На виставці відкритий інтерактивний простір, де можна зробити оригамі, взяти участь у чайній церемонії, побувати на перформансі майстрів самурайського бою на мечах, пройти квест або погратися оригінальними японськими іграшками. Також заплановані різноманітні майстер-класи для дорослих та дітей. Японська культура є надзвичайно цікавою та незвичною для нас – українців, тому і привертає увагу тих, хто прагне нового досвіду, нових емоцій та поживи для роздумів. Ірина Дмитрук

Тифлоновини( 20 випуск)

20 випуск

переглянути