У самому серці Києва, де старовинні будівлі на вузеньких вуличках з бруківкою сусідять з сучасними скляними офісними велетнями на широких гамірних проспектах, в одному з будинків XIX століття відкрився новий музей – Музей сиру. Дружній колектив НКДГ „Творчі ініціативи” сонячного весняного ранку, 23 квітня 2016 року, завітав до закладу в гості.
У приміщенні музею збережено оригінальні кам’яні стіни і підлогу позаминулого століття. Переступаєш поріг – і ніби губишся у часі і просторі. Біля входу на підлозі – великі тюки золотавої соломи, на стелі висять важкі дідівські дзвоники для худоби, у нішах і на стендах уздовж стін – дбайливо зібране господарями по усіх усюдах старовинне знаряддя для виготовлення сиру.
Нам розповіли історію виникнення сиру, про «сирні» країни Європи та українські традиції сироваріння. Ми змогли доторкнутися і потримати у руках експонати, за допомогою яких наші діди-прадіди робили сир.
Під час екскурсії до музейної сирної лавки завітала власниця невеличкої сімейної ферми «Татусеві кізоньки» з Кіровоградщини. Від неї почули зворушливу історію створення ферми її батьками. Суворий мужній чоловік, що усе життя був військовим, нині, на заслуженому відпочинку, разом зі своєю дружиною дбайливо опікується 20 кізочками.
А потім була дегустація… Сири з козячого і коров’ячого молока, з імбиром, мускатним горіхом, моркв’яним фрешем, український пармезан, бринза з в’яленими томатами, медом, прованськими травами… Ніжні, гострі, запашні… І неймовірно смачні!
Наприкінці екскурсії - задоволена посмішка і таке доречне «Сиррр!» для фото на згадку. Дякуємо господарям за гостинність і неодмінно повернемося за новими культурними і гастрономічними враженнями!
Олена Криницька
У приміщенні музею збережено оригінальні кам’яні стіни і підлогу позаминулого століття. Переступаєш поріг – і ніби губишся у часі і просторі. Біля входу на підлозі – великі тюки золотавої соломи, на стелі висять важкі дідівські дзвоники для худоби, у нішах і на стендах уздовж стін – дбайливо зібране господарями по усіх усюдах старовинне знаряддя для виготовлення сиру.
Нам розповіли історію виникнення сиру, про «сирні» країни Європи та українські традиції сироваріння. Ми змогли доторкнутися і потримати у руках експонати, за допомогою яких наші діди-прадіди робили сир.
Під час екскурсії до музейної сирної лавки завітала власниця невеличкої сімейної ферми «Татусеві кізоньки» з Кіровоградщини. Від неї почули зворушливу історію створення ферми її батьками. Суворий мужній чоловік, що усе життя був військовим, нині, на заслуженому відпочинку, разом зі своєю дружиною дбайливо опікується 20 кізочками.
А потім була дегустація… Сири з козячого і коров’ячого молока, з імбиром, мускатним горіхом, моркв’яним фрешем, український пармезан, бринза з в’яленими томатами, медом, прованськими травами… Ніжні, гострі, запашні… І неймовірно смачні!
Наприкінці екскурсії - задоволена посмішка і таке доречне «Сиррр!» для фото на згадку. Дякуємо господарям за гостинність і неодмінно повернемося за новими культурними і гастрономічними враженнями!
Олена Криницька
Комментариев нет:
Отправить комментарий