Можна роками проходити поряд з незрячими і не знати, що вони вміють творити картини, ліпити з глини, співати, писати вірші.
Можна не помічати учнів із школи-інтернату для дітей з відставанням розумової діяльності і ніколи не дізнатися, яким світом запалюються їхні очі, коли вони співають і танцюють
Можна не побачити-почути гімн України жестовою мовою і не знати, як сказати глухому в будь-якій точці земної кулі "я тебе люблю"
А можна стати волонтером програми "Ве Му Еуеs" і привести нашу Надюшу Коробчук на концерт чи стати керівником гуртка чи автором майстер-класів, як це роблять Тетяна Величко та Олена Елена Василенко
І в будь-якому разі відвідати фестиваль майбутнього року
Євгенія Вишнякова (з Фейсбука)
28.09.2019 г. на "Певческом поле" в Киеве прошел региональный этап инклюзивного фестиваля "Барви життя". Я так же принял в нем участие в литературной номинации. Очень признателен Елене Анатольевне Василенко, которая и зачитала мои стихи со сцены. Также хочу выразить восхищение выступлениями моих дорогих друзей и с УПП№4 УТОС и из НКИГ "Творческие инициативы", о каждом из них стоило бы написать отдельную восторженную заметку.
Очень рад, что до "Барв життя" добавились и яркие краски их талантов. На фотографии я с грамотой и медалью, полученной на фестивале, но встреча с прекрасными людьми это наверное самая большая награда и приз.
Кроме тогособственно фестивалю предшествовал "круглый стол" в Укринформе 25.09.2019 г., где я так же был и где мои стихи тоже прекрасно декламировали Ольга Павловна Бойко и Елена Анатольевна Василенко, которым я очень признателен, за их доброту, за все те добрые слова, что сказали они обо мне и моем творчестве.
Вот одно из моих стихотворений, то, которое есть для меня программным и слова из которого стали названием моего первого сборника "Светлый крест".
Я В ВЕКАХ ЗАБЛУДИЛСЯ
И понял, что я заблудился навеки
В глухих переходах пространств и времен,
Н. Гумилев.
Я в веках заблудился, как в залах готических,
В заколдованном замке кружу без конца,
Здесь преступный покой, где-то шум демонический.
Это феи глаза иль оскал мертвеца?
Сколько лет здесь кружу, разбивая засовы я,
Сколько я распахнул ненавистных дверей,
Но за ними опять коридоры суровые,
Да бесовский смешок малодушных теней.
Зал измены с роскошным Иуды портретом,
Залы оргий в нелепых, бесстыжих телах.
Нет, сюда я пришёл не за ужасом этим,
Ни на миг не останусь я в этих стенах!
Не останусь! Уж лучше опять коридоры,
Угрожающий, полный врагов, полумрак,
И смеющихся призраков злобные хоры,
Что бросают мне в спину: «Романтик, чудак!»
«Ты романтик, ̶ твердят мне с улыбкой степенной, ̶
Ты родиться на пару веков опоздал».
Может быть. Потому этот мир современный
Для меня точно призраков полный подвал.
Я в веках заблудился, как в залах готических,
Но назло духам мрака иду, пусть и сам,
Сколько б не было в жизни моментов трагических
Я не стану молиться лжецам и рвачам.
Я в веках заблудился, сжимаются стены,
Но прорвусь и из этих я дьявольских мест,
Крепко сжал я в руке устрашающий демонов,
Мой светильник. Мой светлый, сияющий крест!
Євгеній Познанський (з Фейсбука)
По пагорбах Печерська пливла величава,
водночас лагідна і сумна красуня осінь. Гарні парки столиці у перший місяць
осені. Та тим киянам, які вирішили
відвідати парки Печерська у суботу 28.09.2019 р., могло здатися,
що осінь пливе під дивні наспіви музики,
кидає здалеку мелодійні рядки поезій. І це не був сон чи палка фантазія
романтиків, бо саме цього дня у столичному парку „Співоче поле” проходив регіональний етап інклюзивного фестивалю творчості „Барви життя”.
(Нагадаємо:
фестиваль „Барви
життя” заснований
Міністерством культури України 2009 року. Він відбувається щорічно задля
сприяння процесу реабілітації та соціальної адаптації людей з особливими
фізичними потребами засобами мистецтва, привернення уваги громадських та
комерційних структур до проблем людей з особливими потребами).
Фестивалю передувала тривала підготовка аматорів. 25.09.2019 р. у приміщенні агенції „Укрінформ” відбувся круглий стіл
щодо підготовки та проведення фестивалю. Організатор заходу Київський міський центр
народної творчості та культурологічних досліджень (КМЦНТКД)
культурно-мистецького комплексу „Співоче поле”. У роботі заходу активну участь
взяли Керівник НКДГ „Творчі ініціативи”
Василенко Олена Анатоліївна та члени організації Величко Тетяна Гаврилівна, Познанський
Євгеній Володимирович. Олена Анатоліївна розповіла про значні творчі можливості
та досягнення багатьох незрячих членів
нашої групи, зокрема Надії Коробчук,
Світлани Проніної, Тетяни Ганенко, Євгенія Познанського, поезії якого на заході пролунали у виконанні О. П. Бойко та О. А. Василенко, додаючи
офіційному заходу затишності та
людського тепла. Тетяна Гаврилівна Величко продемонструвала вироби гуртка „Фантазійка”, яким вона керує на
громадських засадах більше трьох років, і без перебільшення можна сказати, що
вони надзвичайно зацікавили усіх присутніх.
І
от 28 вересня. Більше семидесяти талановитих митців, яким і інвалідність не завадила творити,
зібралися на „Співочому полі”. В усі
попередні дні в столиці стояла справжня
осіння погода із дощами, тож
багато хто непокоївся: чине
підведе погода? Та попри ці побоювання
разом із аматорами до парку завітали
ще багато людей, їх друзів,
вболівальників, просто киян, які
відвідали парк того ранку. Та побоювання виявилися марними: - сонечко визирнуло
теж з-за хмар помилуватися на фестиваль.
На сцену підіймалися члени УТОГу і УТОСу, діти-сироти,
студенти університетів Бориса Грінченка
та „Україна”; співаки та читці, поети та барди. Академічною перлинкою став
виступ Надії Коробчук. Мали успіх вірші Євгенія Познанського, які виконала Олена Анатоліївна
Василенко, поезії Світлани Проніної та Людмили Машталер у авторському
виконанні. Майстерна декламація Марини та Ярослави Потеляхіних. А за глядацькими
рядами, у альтанках були розгорнуті виставки
творчості наших майстрів, серед яких особливо виділялися експонати незрячих митців з „Творчих ініціатив”.
Не можна не згадати і цікавий проект „Українська хата” члена ГО
„Благодійний фонд „ЮНІТІ” для молоді з обмеженими можливостями Михайла Горботка який отримав грант Президента України. Митець створив унікальну композицію, на виготовлення
якої пішло більше, ніж6000 сірників.
Фестиваль пройшов дуже вдало: лауреати
отримали грамоти та медалі, найкращі з
них ще зустрінуться у заключному всеукраїнському гала-концерті, який пройде
пізніше. Списки його учасників ще невідомі, можливо і самому журі нелегко
вибрати з такої плеяди митців.
Підготував
Євгеній Познанський для „Проміня”
