Дуже давно збиралась потрапити до музею Павла Тичини, хоч і навчалася поруч з ним 5 років і дуже багато про нього чула, і от, нарешті, 6.02.2016 року моє бажання здійснилося, оскільки разом із членами НКДГ «Творчі ініціативи» я його відвідала.
Постать геніального поета надзвичайно цікава і неоднозначна: з одного боку рання творчість поета геніальна, музична, абсолютно своєрідна, а з іншого боку – провладно комуністична. У страшні 30-ті – він начебто переродився, ніби не писав геніальних сонячних й патріотичних віршів.
Про основні віхи життя поета цікаво розповідала екскурсовод. У квартирі, в якій зараз знаходиться музей, Павло Тичина оселився після призначення його Міністром освіти УРСР у післявоєнні роки, тому основні експонати відповідають цьому періоду.
Привернули до себе увагу гарні меблі, якими обставлені кімнати, дуже цікаво оформлені і розмальовані вази, велика кількість картин, подарованих художниками–сучасниками поетові, серед яких картини Василя Касіяна, геніальної Катерини Білокур та багатьох інших. У першій кімнаті експонується фортепіано, на якому грав Павло Тичина, кларнет та бандура, подарована поетові на 50-річний ювілей.
Дуже вразила багатюща бібліотека, в якій багато працював Павло Тичина. Він самотужки досконало вивчив близько 20 мов, а перекладав на українську із 40 мов. Тож, у його бібліотеці зберігаються книжки, газети та журнали багатьма мовами світу. У бібліотеці поета висів портрет, якого він нікому не показував і людина на ньому зображена була йому надзвичайно дорога – це портрет вбитого радянською владою композитора Кирила Стеценка, за зберігання якого Павло Тичина міг мати великі неприємності.
Тож екскурсія виявилася надзвичайно цікавою, оскільки ми мали можливість походити тими кімнатами, подивитися на картини, відчути творчу і робочу атмосферу, в якій жив, творив, працював і страждав геніальний поет Павло Тичина.
Марина Потеляхіна
Постать геніального поета надзвичайно цікава і неоднозначна: з одного боку рання творчість поета геніальна, музична, абсолютно своєрідна, а з іншого боку – провладно комуністична. У страшні 30-ті – він начебто переродився, ніби не писав геніальних сонячних й патріотичних віршів.
Про основні віхи життя поета цікаво розповідала екскурсовод. У квартирі, в якій зараз знаходиться музей, Павло Тичина оселився після призначення його Міністром освіти УРСР у післявоєнні роки, тому основні експонати відповідають цьому періоду.
Привернули до себе увагу гарні меблі, якими обставлені кімнати, дуже цікаво оформлені і розмальовані вази, велика кількість картин, подарованих художниками–сучасниками поетові, серед яких картини Василя Касіяна, геніальної Катерини Білокур та багатьох інших. У першій кімнаті експонується фортепіано, на якому грав Павло Тичина, кларнет та бандура, подарована поетові на 50-річний ювілей.
Дуже вразила багатюща бібліотека, в якій багато працював Павло Тичина. Він самотужки досконало вивчив близько 20 мов, а перекладав на українську із 40 мов. Тож, у його бібліотеці зберігаються книжки, газети та журнали багатьма мовами світу. У бібліотеці поета висів портрет, якого він нікому не показував і людина на ньому зображена була йому надзвичайно дорога – це портрет вбитого радянською владою композитора Кирила Стеценка, за зберігання якого Павло Тичина міг мати великі неприємності.
Тож екскурсія виявилася надзвичайно цікавою, оскільки ми мали можливість походити тими кімнатами, подивитися на картини, відчути творчу і робочу атмосферу, в якій жив, творив, працював і страждав геніальний поет Павло Тичина.
Марина Потеляхіна
Комментариев нет:
Отправить комментарий