Микола Криндач
Безумовно,
що поезія та живопис мають багато
спільного. Тільки поет малює не фарбами,
а словом. Тож сьогодні Микола Криндач
пропонує нашій увазі нову поезію
ЗИМОВИЙ ЕТЮД
Придибав вечір в сутінках
Похмурим
козарлюгою згоняє всіх під дах
Морозом, наче пугою.
На небі зірки-одалиски
Звабливих
повні чар,
За ними пильно наглядає місяць-яничар,
Щоб жодна з них не схибила та вміло вела
тан
Об лід ріки вигострює ясний свій ятаган.
Гей сон, постій нечемо,
Вберу себе красу,
Цей стан, цю радість щемну
Я людям донесу.
А дотепні усмішки пана Миколи нікого
не залишать байдужими. Особливо
напередодні нових виборів.
***
Пташки в вирій відлітають
У теплі країни,
Теплом себе зігрівають,
А в нас – холод нині.
Шубки зайчики міняють
Також у цю пору,
Холод в них перебувають
І не знають горя.
Скажи
мені прямо в вічі,
Бо збагнути тяжко,
Хто я в тебе, чоловіче,
Зайчик я чи пташка?
***
В аналітиці себе вчора перевершив.
Розгадав загадку я: де вода дешевша.
-Евріка!!!- гуло в мізках, наче дзвін на
сполох,
Найдешевша вона в нас у політпромовах.
Потім далі я пішов по думок стежині:
Де за неї найдорожче платити людині?
Дійшов висновку по волі в своїм міркуванні:
Найдорожча
у кефірі, шинці і сметані.
Ці
загадки без вагання, мов горіх я розколов.
Вам води бажаю з крану по ціні політпромов!
Комментариев нет:
Отправить комментарий