Екскурсія по парку „Володимирська гірка”

28.06.2017 р. у день Конституції нашої держави, учасники НКДГ „Творчі ініціативи”, відправилися в пішу мандрівку історичними місцями Києва. Екскурсовод Наталя Кулюпіна провела нас стежками відомого столичного парку „Володимирська гірка”. Цей парк був закладений у середині XIX ст., а його площа — сягає 10,6 га. Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Впорядкування і планування схилів розпочалося у 1830-х роках. У 1853 р. на західному відрозі гори було споруджено пам'ятник князю Володимиру і відтоді східну частину Михайлівської гори почали називати Володимирською гіркою, таку ж назву отримав і розбитий тут парк. Розпочалася наша мандрівка на Поштовій площі, що є нижньою терасою Михайлівської гори. Невеличкий екскурс в історію познайомив нас з основними етапами розвитку громадського транспорту в Києві. Дізналися ми про труднощі з введенням в місті конки; про те, що саме в Києві, вперше в Російській імперії, почав курсувати електричний трамвай; про те, що київський фунікулер є єдиним у світі, що виконує функцію громадського транспорту. Саме за допомоги останнього наша група дуже швидко піднялася на верхню терасу парку. Приблизно в цьому місці, поблизу від будівлі станції фунікулеру, в далекому 980 р. було встановлено грандіозну 16 метрову скульптуру Перуна-громовержця. Це була перша спроба Київського князя Володимира ввести на Русі єдину релігію. Спроба виявилася невдалою. Вже через вісім років золотовусого ідола тягнули кіньми до Дніпра, а на його місці було збудовано церкву Святого Василя. Крутими східцями, що ними любив гуляти видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький, спустилися ми на середню терасу Володимирської гірки. Багато цікавих місць відвідали, і багато цікавих історій розповіла нам наш екскурсовод. Ось альтанка збудована за кошти відомого економіста та мецената Василя Кокарева. Зовсім поруч місце де в XIX столітті знаходився „Чайний павільйон”, в якому, як це не дивно, ніколи не пили чай. Найпримітнішим об'єктом парку є велична скульптура Святого рівноапостольного князя Володимира. Протягом багатьох років шли суперечки про встановлення цього пам’ятника, і лише в 1853 р. засіяв на схилі над Дніпром золотий хрест в руці Святого князя. Йшли роки, науково-технічний прогрес не стояв на місці, змінювався і пам'ятник Володимиру. Спочатку на хресті було встановлено гасові ліхтарі, а згодом і електричні. І далеко навколо, на Лівому березі і на Днівровських островах, в сутінках і в нічній темряві, світився Володимирів хрест. Нажаль не всі історичні споруди „Володимирської гірки” збереглися до наших часів. Назавжди втраченими для сучасних і майбутніх поколінь киян є створена австрійськими живописцями панорама „Голгофа” та будівля, в якій вона була розміщена; водонапірна вежа київського водогону у вигляді лицарської фортеці; один з перших синематографів Києва - кінотеатр під відкритим небом „Володимирська гірка”. Інформативною і цікавою була екскурсія схилами Михайлівської гори. Багато нового дізналися ми про історичне минуле Києва. Велика подяка нашому гіду і тим хто організував цю мандрівку. Сподіваємося і чекаємо на нові, не менш захоплюючі зустрічі. Володимир та Тетяна Радченко