ЛІНІЯ ЖИТТЯ – В ТВОЇХ РУКАХ

„Лінія життя – в твоїх руках” – саме така тема „Школи майстерності” для людей із особливими потребами, що працювала цього року у м.Шепетівка на Хмельниччині із 14.08.2017 р. по 18.08.2017 р. У попередні роки ми вже розповідали про цей унікальний захід, який заснували Народна академія творчості інвалідів, очолювана Оленою Александровою та Музей видатного письменника Миколи Островського у Шепетівці. У роботі „Школи майстерності” узяли участь члени нашої НКДГ „Творчі ініціативи” Ганна Стоянова, Світлана Проніна, Євген Познанський. Кожного року організатори Школи визначають тему, якій мають бути присвячені роботи учасників. Наприклад, 2015 року – „Ми діти твої, Україно”, 2016 – „В серці живе Україна”, цього року – це „Лінія життя в твоїх руках”. Саме таку тему було обрано заради боротьби з таким злом як дитячий травматизм. Щодня діти страждають, а іноді навіть гинуть через нещасні випадки, винуватцями яких стають вони самі, а також, звичайно, дорослі, які не приділяють дітлахам належної уваги. Президент НАТІ пані Олена Александрова має не лише добре серце, але і значний досвід роботи. Вона пригадує, що коли їй вдалося організувати на місцевому телебаченні одного з міст України серію пізнавальних передач, які у формі гри та казки застерігали малечу від небезпечних пустощів, то дитячий травматизм у регіоні знизився удвічі. Тож і зараз митцям було запропоновано присвятити власну творчість цій благородній справі. Цього року у рамках роботи заходу працювали майстер-класи з поезії, журналістики та малюнку. Ми взяли участь у роботі усіх майстер-класів. В день приїзду - 14 серпня - у музеї нас тепло вітали співробітники на чолі із директором – Наталією Никоновою. Тут, у музеї на гостей вже чекає вечеря. Підкріпивши сили, йдемо тихими, дуже охайними вулицями Шепетівки до школи-інтернату, де будемо жити найближчі дні. Йти зовсім недалеко, але співробітниця музею, яка супроводжує нас встигає розповісти стільки цікавого про своє рідне місто! Милують око стрункі ялини, які колись посадили відомі космонавти тогочасного СРСР, що відвідали малу батьківщину Миколи Островського. Наступного дня – 15 серпня об 11.00 у актовій залі музею відбулося урочисте відкриття „Школи майстерності”. На урочистому відкритті з вітаннями та напутнім словом до учасників звернулися секретар Міськради М.Кикоть, начальник відділу культури Шепетівського міськвиконкому С.Джус, директор музею М.Островського Н. Никонова. У своєму виступі пані Наталя зазначила, що дуже рада тому, що школа зібралася знов, побажала усім її учасникам стати міцною „школярською” творчою родиною і наголосила на тому, що вважає роботу „Школи майстерності” одним із пріоритетів своєї діяльності на посаді директора музею. Присутні дружними оплесками вітали президента НАТІ пані Олену Александрову, яка доклала неймовірних зусиль задля того, щоб попри усі труднощі нашого часу, захід усе ж відбувся. Дарували своє мистецтво і самі учасники – вокалісти, поети. Надзвичайно тепло присутні вітали вокалістку – киянку Ганну Стоянову, яка прибула до школи як волонтер, супроводжуючи своїх друзів. До того ж чарівна пані Ганна виявилася чудовим декламатором, яка майстерно виконала поезії одного з учасників. А скільки радості та позитивних емоцій викликали дитячі „Усмішки” іншої киянки Світлани Проніної! Було також презентовано альманах, до якого увійшли твори усіх учасників „Школи майстерності”, починаючи з першого року її існування. Далі усіх учасників та гостей було запрошено на другий поверх музею, де ми мали можливість оглянути унікальну виставку художниці Тетяни Погуральської «Трипільські спогади». Митець спираючись на знахідки археологів відтворила костюми давніх трипільців, а також створила унікальну колекцію костюмів Поділля. Виставка мала величезний успіх, зокрема у прекрасної половини глядачів. А у фойє на учасників чекало цікаве інтерактивне опитування. Кожному було запропоновано вибрати з кількох предметів один, який міг би стати його символом, розповісти за допомогою цього предмета про власне життєве кредо. Предмети були різні: олівці, та гумки для волосся, сірники та підсвічники та ще багато іншого. Автор цих рядків, потягнувся до найближчого предмету, не вибираючи, ним виявився підсвічник із синьої порцеляни, знахідка здалася мені доволі вдалою, тож коли черга дійшла до мене я оголосив експромт, який встиг скласти, допоки про себе розповідали колеги: Я выбрал подсвечник, почти что свечу, Поскольку повсюду тянусь я к лучу, Луч веры Христовой и луч чистых строк, Над тьмою победа, пусть мрак и глубок! То символ луча негасимого вечный Я выбрал вот этот мой синий подсвечник. І взагалі виступи автохарактеристики усіх учасників були цікавими, світлими, такими, що викликали щиру симпатію та повагу до митців, що попри різні недуги змогли зберегти та розвинути у собі значний творчій потенціал. По обіді розпочалася робота майстер-класу з поетики. Його вела талановита поетеса пані Ніна Шмурікова. Кажуть, що найкраще виховувати прикладом. Розповідаючи про свій творчий шлях, читаючи власні твори пані Ніна дала нам чудові зразки, спираючись на які учасники змогли багато що зрозуміти й у власній творчості. Тактовно і уважно розбирала вона і твори учасників. А у другій половині 16 серпня розпочав свою роботу майстер-клас „Основи ілюстрації”, викладач якого Олексій Павлович Тарасенко. Здібний художник, він сам вже неодноразово був учасником „Школи майстерності”, а от цього року вже став однім із викладачів. Ми вчилися малювати плакати, які знов-таки попереджують дітей та їх батьків про небезпеку. Звичайно, для людей з вадами зору це завдання не з легких, але викладач, співробітники, волонтери, колеги, у яких таких проблем немає, дружньо допомагали людям із вадами зору. При цьому треба було ще і скласти текст до певних плакатів. От наприклад, плакат, що попереджує про неприпустимість присутності дітей на будівництві: намальовані великий ведмідь, який відводить мале ведмежа із перев’язаною лапою, а за їх плечима видніються силуети напівзведеного хмарочоса та будівельного крану. До цього плакату автор склав такий текст: Біг ведмедик неслухняний Подивитися на крана. Камінь впав на ведмежатко. Через те і хвора лапка. В останній день – 17 серпня відбулося друге заняття ілюстраторів, а по обіді пройшов майстер-клас із журналістики, який провела журналістка Алла Захарець. Окрім занять кожного дня відбувалися різноманітні цікаві заходи. Не можна не згадати про чудове театралізоване дійство „От вже і Спас - йде вже літечко від нас”, яке відбулося ввечері 15 серпня. Співробітники місцевого краєзнавчого музею і розповіли і показали якими гарними звичаями та обрядами зустрічали наші пращури ці серпневі свята. До того ж пригостили гостей не лише дійством а і чудовою вечерею із обов’язковими у ці дні медом, маком та іншими народними стравами. Якщо вже мова зайшла про таку прозаїчну матерію як їжа, то маю засвідчити, що протягом усіх днів харчування було чудовим. Наступний день завершився творчим вечором поетів Леоніда Жмурка та Сергія Деркача. Закінчила свою роботу шоста „Школа майстерності” та здається що слова „закінчила роботу” не зовсім доречні, бо ті навички, той заряд наснаги, який вона подарувала митцям лише починає свою роботу і невдовзі подарує нам ще багато гарних поезій та творів мистецтва. „Лінія життя в твоїх руках” – слова мудрі. Я впевнений, що учасники Шепетівської школи майстерності свою лінію життя тримають міцно. Євген Познанський