В ДЕСЯТЕ КРИЛА РОЗГОРТА НАДІЯ

30.06.2017 р. у Чернівцях відбувся ювілейний, десятий фестиваль народної творчості «На крилах надій» для людей з обмеженими фізичними можливостями. Цей унікальний захід має статус обласного, але у ньому вже втретє взяли участь і представники нашої групи. Із самого ранку чернівецький парк імені Тараса Шевченка, у якому зазвичай і проходить захід, був сповнений святковим пожвавленням. Місцева влада ідучи назустріч організаторам та усім учасникам віддала на цей день у їх розпорядження увесь парк. Учасники фестивалю квапливо готують виставки власних творів, у приміщеннях літнього театру виконавці проводять останні репетиції; поети, які будуть брати участь у роботі поетичної студії зосереджені на виступі, що наближається. Зустрічаємо знайомих, надзвичайно теплою була зустріч із чудовою жінкою, справжню душею фестивалю Нелею Федорівною Труфін, завідувачкою кабінету методики удосконалення клубної діяльності УМЦКБ. Зустріч по родинному тепла, радісно згадуємо знайомих і усі попередні фестивалі,але часу на розмови багато немає, наближається відкриття. Об одинадцятій годині відбулося офіційне відкриття фестивалю. Учасників та гостей вітали перший заступник голови Чернівецької ОДА Михайло Вікторович Павлюк, народний депутат України Максим Юрійович Бурбак, начальник управління культури Чернівецької ОДА Віра Микитівна Китайгородська та інші. В усіх виступах лунали слова щирої поваги до людей, якім важкі недуги не завадили проявити власне творче обдарування. Те, що це не пусті протокольні компліменти наочно підтверджувало чудове свято мистецтва, яке розпочиналося. НКДГ „Творчі ініціативи” цього року були представлені ще ширше, ніж у попередні. До столиці Буковини прибули не лише наші поети, не лише витвори образотворчого мистецтва, створені золотими руками наших гуртків, приїхав наш ансамбль „Кантилена” на чолі із професійним хормейстером чарівною Анною Стояновою, у складі Надії Волошиної, Світлани Проніної, Мар’яни Самійли та автором цих рядків. Та недарма у гімні „Творчих ініціатив” є слова „Нам все потрібно все цікаво”. Більшість учасників поєднує одночасно кілька захоплень. Тож мали взяти участь у роботі не однієї секції. Усього ж делегація „Творчих ініціатив” складалася з семи осіб на чолі із головою групи Оленою Анатоліївною Василенко. У павільйоні „Паркова вежа” розпочалося засідання літературної студії „В родинному колі”. Засідання веде пані Тетяна Заєць. За десять років, які існує фестиваль вже, нажаль, пішли з життя багато хто з поетів, які брали участь у перших засіданнях. Тож на початку була проведена панахида за упокій померлих друзів. На столах напої та солодощі, але найбільш цікавим, найбільш „солодким” є, звичайно, поезії. Лунають рядки, які читають самі автори. Патріотичні і ліричні, поезія та проза. Тепло вітали і поезії гостей Світлани Проніної у виконанні автора та Євгена Познанського, які майстерно декламує Ганна Стоянова.. Як тільки завершився виступ наших поетів у літературній секції ми поквапилися до подіуму в серед паркових алей, де відбувалися виступи вокалістів. Ансамбль „Кантилена” публіка приймає дуже тепло, нас запрошують взяти участь у гала-концерті. Гала-концерт відбувається по обіді. Обідом учасників також забезпечують організатори у однім з паркових кафе. Та голоду наче не відчуваємо, усі перебувають під глибоким враженням від побаченого, від перших виступів, і, звичайно, хвилюємося в очікування нашого виступу на гала-концерті. Гала-концерт відбувається у літньому театрі. Виступають талановиті буковинці - юні дівчата і міцні гуцули, дзвінкоголосі вокалісти і дотепні гумористи. Наш ансамбль „Кантилена” виконує гімн „Творчих ініціатив”, слова і музика Євгена Познанського, пісню на слова незрячої поетеси зі Львова Тетяни Фролової „Матусю, розкажи мені про зорі”, а також „Жоржини” на слова тієї ж авторки, яку майстерно виконує дует у складі Ганни Стоянової та Надії Волошиної. Тепло вітає нас аудиторія. Фестиваль наближається до кінця. Він, безумовно вдався. Наступного дня ми вже власними силами будемо знайомитися із чудовими Чернівцями, його пам’ятками та гостинними, доброзичливими мешканцями Але головне, що із нами залишаються незабутні спогади і теплі зустрічі із нашими буковинськими друзями. Щиро дякуємо усім організаторам фестивалю за це незабутнє свято. Як то кажуть: „Дай, Боже, не в останнє”. Євген Познанський